П. О. Селігей. Науковий жаргон: основні ознаки та причини появи

Квітень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
799 переглядів

Київ: Національний університет ім. Т. Г. Шевченка, 2003.

Науковець з інституту мовознавства ім. О.О.Потебні взявся дослідити писемну професійну мову науковців соціогуманітарного напряму в аспекті її недосконалости. Пилип Селігей акцентує брак мовної та загальної культури студій, який можна схарактеризувати одним влучним словом: науковоподібність. Не наводячи імен продуцентів таких текстів з етичних міркувань, – а їхня діяльність потрапляє в ранґ аморальности, – автор демонструє добірку справді класичних зразків, які блискуче ілюструють псевдонауковий стиль у сукупності ретельно відстежених його ознак, як-от: низька термінологічна культура, надуживання довжелезними реченнями, прагнення опредмечувати ознаки та дії, багатослів’я, тавтологія, брак інформативности й новизни (вода), відверті нісенітниці. Дошукуючись причин появи таких текстів, не розрахованих на повноцінне розуміння, автор вказує на нечіткість мислення, неохайну манеру викладати думки, навмисне затемнення смислу, феномен літературного модернізму. Останнє твердження видається дискусійним, особливо щодо впливу поетичної «заумної» мови на наукову. Надто різною є прагматика наукової та художньої функціональної сфер. Не можна погодитись із однозначно неґативним авторовим ставленням до термінологічних запозичень із філософії, логіки та деяких точних наук у лінґвістичному тексті (с. 16).

На жаль, авторові не вдалося уникнути принципової термінологічної помилки в уживанні «жарґону». Надибавши в кількох працях псевдотермін «науковий жарґон», він упевнено ним послуговується, тим самим закріплюючи хибне наївно-лінґвістичне уявлення про жарґон як про недозволену, неправильну мовну матерію. Соціяльна маркованість досліджуваної мови аж ніяк не надається до її означення як жарґону хоча б з огляду на те, що маємо справу не з розмовною зниженою, а все-таки науковою мовою. У структурі соціяльних діялектів водночас із жарґоном виділяють професійну мову, яка й стала об’єктом рецензованої наукової розвідки.

Праця Пилипа Селігея становить безперечну практичну цінність. Її неодмінно мають прочитати аспіранти й молоді науковці, які шукають чи шліфують свій індивідуальний науковий стиль, прагнуть продукувати цікаві ідеї та знаходити для їх утілення адекватні мовні форми.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

В'ячеслав Левицький ・ Березень 2016
Ландшафт мови і мова ландшафту є головними темами збірки Юлії Стахівської. Сорок п’ять віршів...
В'ячеслав Левицький ・ Липень 2015
У центрі уваги Трач перебуває понад вісімсот гасел, що їх розглянуто в межах українського...

Розділи рецензій