Дмитро Наливайко, Іван Фізер, Андрій Кравченко. Наукові записки НаУКМА, Том 19: Філологічні науки

Травень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
89 переглядів

Київ: Стилос, 2001.

До першого розділу збірника дібрано статті, автори яких звертаються до питань теорії літератури (рубрикація досить умовна, бо заявлені теми розглянуто на матеріялі, що його дає література українська). Дмитро Наливайко аналізує українські поетики й риторики епохи бароко; Іван Фізер розглядає поетичне мистецтво Тараса Шевченка, Івана Франка й Лесі Українки як показове з погляду телічної спрямованости українського літературного процесу; Андрій Кравченко досліджує витоки «театру Корнійчука», а саме розвиток української драматургії 1900-х – 1920-х років; Анастатія Речка робить спробу на матеріялі творчости передусім членів Нью-Йоркської групи прояснити прийом монтажу як складного композиційного утворення, що визначає природу «драм для читання»; Ростислав Семків досліджує вплив іронії на компоненти структури художнього тексту, зокрема на трансформацію образу персонажа; Галина Соловей аналізує рецептивну настанову українського модернізму з огляду філософсько-естетичних засад модерністського дискурсу.

У розділі, присвяченому власне українській літературі, опубліковано статті Христини Басілії «До історії Мистецького Українського Руху», Наталії Лебединцевої «Архетип Великої Матері в поетичному світі 1980-х років», Наталії Мішеніної «Інтертекстуальний характер жанру романізованої біографії» (на прикладі текстів Віктора Петрова-Домонтовича) та Любові Щітки «Генеза образу божевільні в українській літературі першої третини XX ст.».

Решта матеріялів стосується компаративістики та зарубіжної літератури. Про наративний аспект роману Марґерит Юрсенар «Записки Адріана», спираючися на концепцію інтертекстуальности й на праці з наратології, пише Алла Книга. Особливості художньої актуалізації персонажів у романах Салмана Рушді розглядає Дмитро Мазін. У статті Світлани Матвієнко йдеться про феномен «безґрунтянства» і його вплив на художню творчість Бруно Шульца та Франца Кафки. Естетику Ґете в рецепції Шіллера на матеріялах листування обох поетів простежує Борис Шалагінов.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Липень 2016
Основу української прозової частини останнього випуску часопису «Кур’єр Кривбасу» за 2015 рік...
Богдан Стороха ・ Серпень 2014
Дослідники вивчають феноменологію літературного топосу в декількох вимірах: це часова тяглість...

Розділи рецензій