Дмитро Наливайко, Юлія Ільчук, Ростислав Семків, Елеонора Соловей, Ірина Старовойт, Олена Стратан, Марина Шевчук, Роман Струць, Іван Фізер, Віра Агеєва. Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська Академія», том 4

Липень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
50 переглядів

Найновіший, четвертий том «Наукових записок НаУКМА» присвячено філології. В першому розділі («Теорія літератури») Дмитро Наливайко розглядає український неокласицизм у європейському контексті. Юлія Ільчук аналізує оповідання Івашкевича «Березняк» з погляду авторської діяльності («Теорія автора і структурно-суб’єктний аналіз тексту»), Ростислав Семків пише про «Своєрідність стрілецької поезії як українського національного міфу», Елеонора Соловей про «Жанротворчі засади філософської лірики Лесі Українки», Ірина Старовойт про «Метафорику історії у постмодерній прозі» (на прикладі «Хозарського словника» Милорада Павича та «Реставрації снігу» Івана Андрусяка), Олена Стратан – про психологічну теорію Олександра Потебні. Марина Шевчук розглядає аспекти входження «вічних» сюжетів у національну літературу, Роман Струць – «Різновиди іронії», Іван Фізер про межі й обмеженість постмодернізму.

У другому розділі («Історія літератури») Віра Агеєва з’ясовує екзистенційні мотиви у драматургії Миколи Куліша, Андрій Бондар «Стадію ламання» Максима Рильського (1929–1934), Марія Зубрицька «Етичний парадокс дискурсу любові у драматичних творах Володимира Винниченка». Наталя Фінько – «Елементи готики у творах Валерія Шевчука», Сергій Іванюк – «Міфи про Миколу Куліша». В цьому ж розділі Тетяна Дзядевич уміщує цікаву розвідку «Від національного типу до стереотипу (“Две русские народности” Миколи Костомарова і “Хмари” Івана Нечуя-Левицького)», Наталя Пелешенко розглядає «Театр Курбаса як модель українського експресіонізму», Микола Сулима «Роль і місце футуризму в українській літературі XX ст.», Володимир Моренець проблему модерності лірики Стуса, Тетяна Матвєєва розповідає про харківську школу досліджень психології художньої творчості 1900–1910-х років.

І нарешті, в останньому розділі («Компаративістика та зарубіжна література») знаходимо цікаві статті Олени Галети («Юрій Меженко і Т.С.Еліот: проблема традиції та індивідуальної творчості в літературі»), Наталі Глінки («Міфопоетика у творчості Д.Г.Лоуренса»), Сергія Пригодія («Імпресіоністичний часопростір у літературах України та США»), Бориса Шалагінова («“Фауст” Ґете як містерія») та Тетяни Шестопалової («Міфопоетика Єйтса і раннього Тичини»).

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Інна Булкіна ・ Лютий 2018
До збірника історика літератури, дослідника Срібного віку, професора Єврейського університету в...
Дмитро Шевчук ・ Липень 2017
Новий роман Олександра Ірванця подає альтернативну історію України – можливий шлях розвитку...

Розділи рецензій