Виктор Маринчак. Настоятельность сказанного. Катастрофическое – сокровенное – сакральное в искусстве слова

Грудень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
269 переглядів

Харьков: Права людини, 2010.

Cучасна культура часто показує несподівані, а подеколи й парадоксальні зближення тем та ідей, донедавна нібито досить далеких одна від одної. Яскравий приклад такого зближення – книжка харківського священика о. Віктора Маринчака.

Першим досить дивним моментом є те, що відома духовна особа виступає тут як світський автор. Його книжка – це збірка статтей, переважно літературознавчого та філософсько-культурологічного змісту, написаних у різні роки й лише почасти перероблених для цієї нової публікації. Втім, попри таку формальну незаанґажованість, книжка насправді є зразком сучасної християнської літератури, що глибоко висвітлює та аналізує духовні процеси. Адже така незвична позиція уможливлює для автора користування термінологічним та аналітичним інструментарієм одразу кількох досить відмінних царин знання: літературознавства, культурології, класичної та сучасної філософії, – втім, не забуваючи про духовні цілі своїх досліджень.

Віктор Маринчак послідовно прагне віднайти ті символічні та екзистенційні чинники, що підштовхують письменника, а згодом і читача, до усвідомлення духовного змісту життєвих ситуацій та власних дій. Приміром, аналізуючи творчість Боріса Пастернака, автор акцентує увагу на образі радикальної межі, зокрема – межі життя і смерти, любові та розриву стосунків, межі, що так чи так постійно присутня в творчості цього поета. Саме від цієї радикальної межевости походять найзначущіші риси Пастернакової поетики, його «антифутуризм», прагнення свободи й невимушености поетичного мовлення, що, однак, нерозривно поєднана із насиченим метафоризмом. Цей метафоризм, на Маринчакову думку, породжений природною обмеженістю людського існування в часі та просторі й не менш природним прагненням подолати ці межі. Ще більшої виразности ці ідеї набувають в есеї, де йдеться про тему смерти та її духовного подолання у творчості Рильке.

В оповіданні Чехова «Студент» автора понад усе цікавить зображена тут колізія між глибинною вкоріненістю студента-семінариста у християнському світогляді та накинутими йому тогочасним суспільним життям новомодними «проґресивними», а насправді – атеїстичними ідеями. Маринчак прагне зафіксувати саме той момент, коли душа припиняє своє падіння у безодню гріха й починає, хоч би попервах лише інтуїтивно, сходити на перші щаблі каяття. Найвиразніше це розкрито в розгляді знаменитого роману Достоєвського «Злочин і кара».

Втім, каяття – лише перший крок на цьому довгому шляху, де нас спіткає іще чимало випробувань. Їх Віктор Маринчак розглядає на матеріялі творчости Ґете, Пушкіна, Рильке, Стуса, Бродського. Попри всю несхожість перебраного від них спадку, спільним для них є те, що поет керується досить чітким усвідомленням тої духовної реальности, котра дана йому через самий факт і можливість творчости. Творчість надає поетові особливого екзистенційного, а часто й соціяльного статусу, що є досить амбівалентним, тобто може перетворитися як на джерело нових можливостей, так і на спокусу. Прийняття на себе цієї місії та вміле поводження із цим даром є чи не основним завданням поета, тією задачею, що створює нерв його духовного життя.

Насамкінець збірки Маринчак подає аналіз одного з найсуперечливіших образів російської літератури – Понтія Пілата з роману Булґакова «Майстер і Марґарита». Принципово відкидаючи ототожнення цього літературного персонажу з персонажем біблійним, автор змальовує картину глибинної духовної катастрофи. Пілат має владу, але в момент зустрічі із Га Ноцрі він чітко усвідомлює, що насправді це влада й статус тяжіють над ним, тоді як сам він нічого не здатен вирішувати.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Інна Булкіна ・ Грудень 2017
Вєра Проскуріна, професорка Університету Еморі (США), послідовно займається літературними та...
Дмитро Шевчук ・ Жовтень 2017
Книжка Михайла Якубовича є науково-популярним викладом історії та сучасного стану ісламу в Україні...

Розділи рецензій