Ірина Ворончук. Населення Волині в XVI – першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники

Березень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
240 переглядів

Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України; Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії, 2012.

Книжка Ірини Ворончук – перше в українській історіографії історико-демографічне дослідження, у якому представлено авторську концепцію обрахунку людности на Волині у XVI – першій половині XVII століття. Власне, у монографії на широкій джерельній базі застосовано найсучасніші методики історичної демографії, завдяки чому з’ясовується складний вузол проблем соціяльної історії ранньомодерної Волині.

У вступі авторка виклала особливості історіографічного процесу у сфері історичної демографії й на тлі досягнень західноевропейської науки вказала на відчутне відставання вітчизняних досліджень. В основу своєї праці вона поклала принципи французької школи «Анналів», головно представників її третього покоління – Емануеля Ле Руа Лядюрі, Марка Феро, Жака Лє Ґофа, а також основні засади «історії повсякдення». Дослідниця відійшла від традиційної моделі структури монографії: у першому розділі вона вводить читачів у сутність заявленої у заголовку проблеми – розкриває історичне поняття родини, типологію та класифікацію, а вже потім аналізує специфіку джерел, що стали основою для зроблених висновків. Зокрема, для вирішення поставлених завдань потрібна ґрунтовна «обробка» документальних джерел масового характеру, а для України XVI – першої половини XVII століття – це книжки гродських та земських судів. Одиноким ґанджем книжки є слабке використання дослідницею матеріялів Литовської Метрики, яку можна певно вважати масовим джерелом з історії України першої половини XVI століття, коли тут іще не було запроваджено гродські та земські суди.

Після представлення джерел авторка розкриває ступені споріднености волинської людности і знайомить читачів із тогочасною родинною термінологією. У цьому ж розділі дослідниця аналізує шлюбну модель волинян та її чинники, а також розкриває складники прокреаційної поведінки волинської шляхти (багатошлюбність, смертність, плідність і дітність) та пропонує авторське обґрунтування коефіцієнта дітности шляхетської родини ранньомодерної доби. Обчислення констатують високий рівень плідности в шляхетському середовищі Волині, – головною соціяльною функцією шляхтянки було народжувати дітей, і це дає дослідниці підстави встановити коефіцієнт дітности волинської шляхетської родини щонайменше у 5,78 особи.

У другому розділі авторка аналізує питання структури й типології шляхетської родини. Для цього Ірина Ворончук досліджує шляхетський двір як господарсько-економічний комплекс, мешканців шляхетського двору, службу шляхетського двору (слуг, челядь, систему взаємозалежностей «пан –слуга»), встановлюєкоефіцієнт шляхетської родини-домогосподарства (18–20 осіб у пересічному шляхетському дворі-домогосподарстві), аналізує службу та встановлює коефіцієнт маґнатського двору (50 осіб у пересічному маґнатському дворі).

Третій розділ присвячено дослідженню структури й типології селянської та міщанської родин. Дослідниця проробила таку саму процедуру, що й у попередньому розділі, вказавши лише на специфіку «вилучення» інформації про селянські та міщанські роди. Вона розкриває вплив системи господарювання на селянську родинну структуру, описує селянське домогосподарство і встановлює його середній коефіцієнт – 11,5–12,5 осіб. Для міщанської волинської родини він становить 8,5–9 особи.

Чи не вперше Ворончук робить спробу дослідити вплив природних і воєнно-політичних катаклізмів на структуру та чисельність української та, зокрема, волинської родини, що відображено в четвертому розділі монографії. Дослідниця корелює чисельність волинської людности внаслідок впливу кліматичних негод, неврожаїв, голоду, різних пошестей і пожеж, а також руйнівного впливу на родинні структури татарських нападів.

Завершальним акордом праці є обрахунки чисельности населення Волині на середину XVII століття. У цьому розділі авторка спершу викладає методологічні засади обрахунків; далі, застосовуючи методи статистики і кількісного аналізу та власноруч виведених коефіцієнтів родин, обраховує чисельність селян, міщан, шляхти, духовенства та мешканців фільварків. Результатом копіткої праці та детальних підрахунків стало виведення загальної чисельности населення Волині станом на середину XVII століття – 1 млн 300 тис. осіб. І це, як указує Ворончук, показники нижньої межі гаданої кількости населення Волинського воєводства в цей час.

Всі обрахунки та висновки спираються на джерельну базу, викладену в додатках на майже 50 сторінках книжки. Читання роботи полегшують якісні покажчики власних імен і населених пунктів.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій