Леонід Фінберґ, Володимир Любченко (ред.). Нариси з історії та культури євреїв України

Квітень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
113 переглядів

Київ: Дух і Літера, 2005.

Протягом тривалої та складної історії свого мешкання на землях сучасної України євреї створили надзвичайно багату матеріяльну та духовну культуру, але широкому українському загалові її набутки з різних причин залишаються невідомі. Втім, тривають і спроби подолати це незнання. З «Нарису», що вийшов у серії «Бібліотека Інституту юдаїки», можна довідатися багато про що, хоча й не про все: наприклад, імена авторів усіх 19 тематичних нарисів, зібраних у два приблизно рівні за обсягом розділи («Історія» та «Культура»), редактори Леонід Фінберґ і Володимир Любченко від читача приховали, – може, вважаючи, що обмеження їх до ініціяла додає виданню поважности й академізму. Зовсім зайва праця. Високий фаховий рівень книжки й так очевидний; коли директор Інституту юдаїки Леонід Фінберґ у передмові пише – «Спочатку наші публікації були здебільшого аматорськими текстами, проте ми крок за кроком наближалися до певних професійних стандартів», – він знає, що каже. І хоча подекуди сухий, майже академічний стиль праці робить її дещо складною для сприйняття згаданих у редакційній анотації «учнів старших класів загальноосвітніх шкіл» і «зацікавлених читачів», але для фахівців з історії та культури України це просто необхідний енциклопедичний довідник.

У першому його розділі подано детально розписану історію євреїв України, періодизовану (вочевидь у прагненні «вписати» її в ширші історичні процеси) не за традиційними викладами єврейської історії, а радше згідно з територіяльно-державницьким баченням історії України: О. Айбабін описує історію євреїв в античному та ранньосередньовічному Криму; О. Тортика – в Хозарському каганаті та Київській Русі; А. Каустов – в Україні під литовською та польською владою; В. Любченко та І. Монолатій – відповідно в Росії та Австро-Угорщині; В. та Л. Гриневичі – під час революційних подій в Україні після 1917 року та в УСРР до війни; М. Гон – на українських землях в складі Польщі, Румунії та Чехословаччини у міжвоєнний період; Ж. Ковба та нещодавно померлий Ю. Корогодський – під час і М. Міцель – після Другої світової війни; завершує цей розділ нарис також уже покійного Мартина Феллера, присвячений дражливій темі українсько-єврейських стосунків. Цьому ж авторові належить нарис про літературу в другій частині; про релігійне та повсякденне життя євреїв України й про друкарство написав А. Кержнер, про мистецтво й архітектуру – Є. Котляр і В. Сусак, про театр – О. Підопригора, про кіно – Ю. Морозов і Т. Дерев’янко. Насамкінець уміщено короткий словник юдейських релігійних понять.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій