Володимир Сивохін, Михайло Пазяк, Надія Пазяк, Тамара Булат, Мирослав Грицак, Іван Стус, Степан Шах. Народна творчість та етнографія. 1998, чч.1, 2–3

Грудень 1998
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
71 переглядів

Часопис «Народна творчість та етнографія», що його спільно видає Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. Рильського НАН України та Міжнародна асоціація етнологів, 1998 року випустив два числа: перше та здвоєне друге-третє.

В рубриці «З історії науки, культури та побуту» опубліковано матеріали про десятитомне видання народних пісень Зиновія Лиська (ч.1, автор – Володимир Сивохін), про поетику народних дум, її джерела та традиції (ч.1, Михайло та Надія Пазяки), про роль Миколи Лисенка у зростанні популярності української пісні (ч.2–3, Тамара Булат) та про фольклорно-етнографічні видання Галичини 60–70-х років XIX століття (ч.2–3, Мирослав Грицак).

Чимало уваги приділено народним святам. У ч.1 статті Івана Стуса, Степана Шаха, Романи Кобальчинської, Наталії Кібець та Леоніда Романюка описують зимовий цикл свят, у наступному – матеріали Юліана Катрія, Євгена Іванківа та Володимира Полека розповідають про Великдень та про звичаї, що його супроводжують.

Журнал друкує праці науковців із діаспори: «Князь Володимир Великий та його державотворча і освітня діяльність» (Іриней Назарко, ч.1), «З історії етнопсихології українства» (Анатолій Камінський, ч.1), «Етнопсихологія і політична культура України» (Микола Шафовал, ч.2–3).

До Шевченкових роковин часопис друкує написану 1919 року статтю Богдана Лепкого про вшанування пам’яті Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі; Антін Драган із Нью-Йорка розповідає про те, як 1964 року було відкрито пам’ятник Шевченкові у Вашинґтоні; Ганна Черінь пише про зв’язок рівня національної свідомості українців із відзначенням ювілеїв Шевченка.

Передрук відомої праці Максима Рильського «Київ в історії України» (1943) супроводжує розповідь Івана Іллєнка про несправедливу критику, якої вона зазнала 1947 року (ч. 2–3). В цьому ж числі опубліковано статтю Василя Скрипки «Нове золотисте колосся і кукіль на ниві українського піснетворення та віршування» та нарис Наталії Шумади, присвячений цьому нещодавно померлому фольклористові.

Про творчість Михайла Бойчука та розвиток монументального та декоративно-вжиткового мистецтва розповідає у своїй статті «Біля джерел українського аванґардного мистецтва 20–30-х років XX століття Богдан Стебельський.

Під рубрикою «Слово молодого дослідника» вміщено праці Марини Юр («Типологія весільних скринь, декорованих розписом», ч.1) та Олексія Овчаренка («Символічні гравюри Патерика Печерського 1661 року в контексті фольклорної традиції», ч.2–3).

Кожне число часопису завершується оглядами, рецензіями, анотаціями та хронікою.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Тамара Марценюк ・ Квітень 2018
Авторка зізнається, що дослідження привело її до переосмислення української ідентичности, а також...
Анна Кудінова ・ Жовтень 2017
Українська етнологиня Ірина Ігнатенко присвятила цю книжку бабусі — поліській цілительці Ганні...

Розділи рецензій