Анатолій Русначенко. Народ збурений. Національно-визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Естонії у 1940–50-х роках.

Травень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
84 переглядів

Київ: Університетське видавництво «Пульсари», 2002.

Історик Анатолій Русначенко не вперше звертається до проблем національно-визвольного руху в Україні XX століття, й нову свою працю вважає тематичним продовженням попередньої розвідки, в якій ішлося про українську суспільно-політичну думку 1940–1980-х років. Науковець ставить за мету дослідити український визвольний рух від кінця 1930-х до середини 1950-х, ставлячи його в східноевропейський контекст: у книжці чимало місця відведено розглядові подібних процесів у балтійських країнах і Білорусі.

Дослідник опрацював величезну кількість документів як у вітчизняних архівах, доступ до яких нині є вельми ускладненим, так і в іноземних. За кількістю запроваджених у науковий обіг нових матеріялів та фактів і комплексністю підходу до висвітлення історії вітчизняного національно-визвольного руху цього періоду його монографія (попри те, що низку праць на цю тему написано в діяспорі, та й в Україні останнім часом вони почали з’являтися) практично не має рівних.

Розпочинає книжку розділ «Антинімецький фронт українського визвольного руху», де детально висвітлено численні перипетії та трансформації, яких зазнали відносини між обома гілками ОУН, а згодом і Українською повстанською армією, та німецькою окупаційною владою протягом 1941–1944 років (від співпраці на початках до збройного протистояння згодом). Багато уваги приділено внутрішньому структуруванню та ідеологічному оформленню українського руху. Не обминає автор і такі контроверсійні проблеми, як діяльність дивізії «Галичина» чи взаємини між ОУН–УПА та євреями. В окремий блок виділено питання, пов’язані з українсько-польським протистоянням. Хронологічно він охоплює період від проміжку між двома світовими війнами до протидії загонів УПА операції «Вісла» в 1946–1948 роках.

У найбільшій за обсягом частині монографії «За Україну проти більшовицької тоталітарної імперії СРСР» розглянуто боротьбу підпілля ОУН, а надалі й УПА, з радянським режимом у західних областях під час окупації 1939–1941 років та її продовження і розгортання вже на теренах «Великої України» у 1944–1956 роках. Ретельно досліджено пропаґандистські акції українського руху, його внутрішню структуру, фінансування, взаємини з церквою, діяльність служби безпеки ОУН. Показано також ставлення до руху з боку Заходу від початку Другої світової війни і до 1954 року.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Видання завершує чотиритомовий проєкт публікації джерел про Хмельниччину. Воно висвітлює роки...
Оксана Булгакова ・ Квітень 2018
Монографію присвячено святам і дозвіллю українців, які з різних обставин у роки Другої світової...

Розділи рецензій