Сергій Плохій. Наливайкова віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні

Листопад 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
709 переглядів

Київ: Критика, 2005.

Активне втручання козацтва в релігійну боротьбу першої половини XVII століття, коли козаки виступали на боці поставленої поза законом Православної церкви, є добре дослідженим історіографічним сюжетом. Так само добре в історичних працях представлено факти використання релігійних гасел у козацьких рухах, насамперед у повстанні під проводом Богдана Хмельницького. Натомість майже недослідженим залишається вплив релігійних ідей на світогляд, правові та політичні погляди українського козацтва. Саме до пов’язаних із релігією політичних, соціяльних і культурних уявлень, ставлень і стереотипів, а також до релігійного та політичного дискурсу тієї доби звертається в монографії Сергій Плохій. На думку дослідника, найважливішими чинниками в історії українських земель кінця ХVI – першої половини XVII століть були, з одного боку, загальноевропейський процес контрреформації та конфесіялізації релігійного, суспільного та політичного життя, що в результаті призвів до релігійного поділу колись єдиної Русі, а з другого – формування козацтва як нового суспільного стану, який не забарився втрутитися в запеклий релігійний конфлікт. Однак, відігравши провідну роль у соціяльних та релігійних зрушеннях, які назавжди змінили соціяльну структуру тогочасного руського суспільства та спричинилися до формування окремої української ідентичности, перетворивши православ’я на повстанську віру та синонім руськости, козацтво не меншою мірою змінило себе. Саме завдяки опануванню релігійної ідеології козацтво незабаром перебрало на себе функцію політичного представництва Русі, передовсім у князівського прошарку, але також у відродженої козацькими ж зусиллями православної ієрархії, яка за часів Петра Могили почала висловлювати власні претензії на політичне лідерство. Розглянувши роль релігійного чинника в становленні козацької державности, що постала в результаті Хмельниччини, автор завершує оповідь входженням Гетьманщини під протекторат Московії – доленосного політичного вчинку, також мотивованого, насамперед, у релігійних категоріях.

Застосування релігійних гасел і, зокрема, закликів до боротьби за права переслідуваного православ’я надали козаччині унікальну можливість леґітимації своїх виступів не тільки в категоріях обстоювання власних станових прав і привілеїв, але й у категоріях захисту прав цілої руської нації. Можна впевнено сказати, що без проголошення ідеї захисту релігійних і загальнонаціональних інтересів як однієї з головних цілей повстання Хмельниччина навряд чи змогла би перевершити масштаби досить обмеженого в соціяльному, територіяльному та часовому вимірі козацького бунту.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій