Упорядники: Мирослав Мороз, Віктор Короткий, Ірина Тіщенко, Іван Гриценко, Сергій Білокінь. Михайло Драгоманов. Бібліографія. 1861–2011

Лютий 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
241 переглядів

Дрогобич: Коло, 2011.

Попри розмаїття політичних, дослідницьких і культурно-освітніх інтерпретацій доробку й постаті Михайла Драгоманова, що витворилося завдяки одночасним зусиллям коментаторів і популяризаторів із числа його прихильників та його опонентів, до сьогодні відчувається гостра потреба у нових прочитаннях його текстів і написанні масштабної інтелектуальної біографії. Під таким кутом зору видання бібліографічного реєстру його творів і праць про нього можна вважати своєрідним прологом до осягнення складного та суперечливого інтелектуального світу українського мислителя.

Первісну основу покажчика склав машинопис (1280 позицій) знаного українського бібліографа й політв’язня сталінських таборів Мирослава Мороза (1923–2006). Укладачі перевірили його й істотно розширили. Загалом бібліографія налічує 6060 поданих у хронологічній послідовності позицій, із яких 953 – публікації текстів самого Михайла Драгоманова. Крім того, бібліографія містить алфавітний перелік праць Драгоманова, іменний покажчик, а також біобібліографічний нарис Євгена Пшеничного про Мирослава Мороза. Бібліографічні описи виконано на належному фаховому рівні й зуніфіковано відповідно до чинних стандартів. Зрештою, виданий покажчик є добротним підручним довідником у царині бібліографічної евристики другої половини XIX – початку XXI століть.

Публікація бібліографії Драгоманова дозволяє зробити й низку цікавих спостережень на ниві видавничих і дослідницьких практик. Скажімо, фіксація бібліографічних позицій виявляє розмитість жанрових і видових меж цілої низки текстів Драгоманова. Не випадково укладачі утрималися від звичної жанрової диференціяції й видового ранжування його студій. Водночас упадає в око, що сучасні видавці й публікатори надто «вільно» оперують текстами Драгоманова, самочинно даючи назви їх частинам або фраґментам. Вражає кількість і проблемно-тематичний діяпазон принагідних згадок про Драгоманова у публікаціях 1990–2000-х років: понад дві тисячі позицій. Вочевидь, описаний масив наукової літератури заохочує майбутні бібліометричні обрахунки, що можуть кинути певне світло не тільки на драгомановознавчі студії, а й на загальний стан нашої соціогуманітаристики.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Боронь ・ Серпень 2018
Дослідження вповні відкриває багатство книжкової колекції НБУВ, удоступнюючи відповідну інформацію...
Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...

Розділи рецензій