Попри розмаїття політичних, дослідницьких і культурно-освітніх інтерпретацій доробку й постаті Михайла Драгоманова, що витворилося завдяки одночасним зусиллям коментаторів і популяризаторів із числа його прихильників та його опонентів, до сьогодні відчувається гостра потреба у нових прочитаннях його текстів і написанні масштабної інтелектуальної біографії. Під таким кутом зору видання бібліографічного реєстру його творів і праць про нього можна вважати своєрідним прологом до осягнення складного та суперечливого інтелектуального світу українського мислителя.
Первісну основу покажчика склав машинопис (1280 позицій) знаного українського бібліографа й політв’язня сталінських таборів Мирослава Мороза (1923–2006). Укладачі перевірили його й істотно розширили. Загалом бібліографія налічує 6060 поданих у хронологічній послідовності позицій, із яких 953 – публікації текстів самого Михайла Драгоманова. Крім того, бібліографія містить алфавітний перелік праць Драгоманова, іменний покажчик, а також біобібліографічний нарис Євгена Пшеничного про Мирослава Мороза. Бібліографічні описи виконано на належному фаховому рівні й зуніфіковано відповідно до чинних стандартів. Зрештою, виданий покажчик є добротним підручним довідником у царині бібліографічної евристики другої половини XIX – початку XXI століть.
Публікація бібліографії Драгоманова дозволяє зробити й низку цікавих спостережень на ниві видавничих і дослідницьких практик. Скажімо, фіксація бібліографічних позицій виявляє розмитість жанрових і видових меж цілої низки текстів Драгоманова. Не випадково укладачі утрималися від звичної жанрової диференціяції й видового ранжування його студій. Водночас упадає в око, що сучасні видавці й публікатори надто «вільно» оперують текстами Драгоманова, самочинно даючи назви їх частинам або фраґментам. Вражає кількість і проблемно-тематичний діяпазон принагідних згадок про Драгоманова у публікаціях 1990–2000-х років: понад дві тисячі позицій. Вочевидь, описаний масив наукової літератури заохочує майбутні бібліометричні обрахунки, що можуть кинути певне світло не тільки на драгомановознавчі студії, а й на загальний стан нашої соціогуманітаристики.
Долучіться до дискусії!