За редакцією Павла Коваля, Яна Олдаковського, Моніки Зухняк. Ми не є українофілами. Польська політична думка про Україну і українців

Вересень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
99 переглядів

Переклад із польської Сергія Гіріка
Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2012.

Український переклад збірки, виданої у Варшаві (вже двічі – 2002-го і 2008 року), Сергій Гірік доповнив власним словом «Від перекладача», подавши в ньому оцінку загального спрямування зібраних у книжці текстів, із наголосом на тому, що «представлено погляди тих польських політичних мислителів, котрі намагалися віднайти шляхи співпраці з українцями у спільних інтересах». Охоплено період 1891–1985 років.

Адольф Юзвенко у «Вступі», який починається з твердження, що «у XX століття українці ввійшли свідомими своєї національної окремішности і програмно підготовленими до боротьби за власну державу», говорить про українське питання в Польщі. Представлено позиції кіл Юзефа Пілсудського та Романа Дмовського. В антологію включено статті польських діячів, які обстоювали приязні стосунки з українцями, поміж інших Алєксандра Бохенського, Станіслава Лося, Тадеуша Голувка, Адольфа Бохенського, Станіслава Тарнавського, Вільгельма Фельдмана, Лєона Васілєвського, Пьотра Дуніна-Борковського.

Павел Коваль у вступній статті «Причинки до історії “української справи” в Польщі» в 17 пунктах резюмує проблематику польсько-українських відносин, подану далі у 30 авторських текстах.Антологію поділено на чотири розділи: «Походимо з одного коріння», «Польсько-українська проблема в Червенській землі», «Моральний вимір польської свободи» та «Немає вільної Польщі без вільної України».

Заголовну статтю Влодзімєжа Бончковського «Ми не є українофілами» (1935) присвячено зокрема критиці польського націоналізму та поясненню того, що «Україна має бути вільною», адже це – і в польських інтересах.

У розділі «Моральний вимір польської свободи» вміщено матеріяли з Ґедройцевої «Культури». Юзеф Лободовський у статті «Проти привидів минулого» (1952) полемізує з різними авторами, котрі вважали, що Україна ніколи не прагнула незалежности й незалежною бути не може. У знаменитому «Листі до редакції “Культури”» Юзефа Маєвського, статті «Непорозуміння чи дешевий патріотизм?», а також текстах Юліуша Мєрошевського «Польська “Ostpolitik”» та «Російський “комплекс Польщі” і простір УЛБ», в «Декларації у справі України» сформульовано головне кредо «Культури», її великого Редактора та однодумців: український народ має бути вільним, як і російський, білоруський, литовський, польський тощо; Львів має належати українцям, а Вільнюс – литовцям; між народами мають бути взаємини діялогу, взаємоповаги, співпраці, взаєморозуміння. Одразу після Другої світової війни і аж до 1991 року коло «Культури» активно підтримувало український незалежницький рух, і саме завдяки сумлінній праці цих людей Польща була першою, хто визнав державу Україну.

В останньому розділі збірки «Немає вільної Польщі без вільної України» вміщено тексти Яцка Куроня, Антонія Мацєревіча, Адама Міхніка, Яна Зеї, Анджея Суліми-Камінського, Лєшка Мочульського та інших. Також сюди ввійшли звернення редакції «Spotkań» «До братів-українців», газети «Rzeczpospolita» «Вільні з вільними – рівні з рівними», НСПС «Солідарности», Конфедерації Незалежної Польщі.

Завершує антологію стаття Богдана Скарадзінського (Казімеж Подляський) із символічним посланням українцям: «Пробачаємо і просимо пробачення?». Збірку споряджено науковим довідковим апаратом, переліком джерел уміщених текстів, довідками про авторів та іменним покажчиком.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Ростислав Загорулько ・ Вересень 2016
Число із назвою «Головою об стіну» присвячено консервативній революції у Польщі. Об’єктом уваги...

Розділи рецензій