Ольга Литвинова. Музика в кінематографі України. Каталог. Частина I: Автори музики художньо-ігрових фільмів, які створювалися на кіностудіях України

Вересень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
186 переглядів

Київ: Логос, 2009.

Український кінематограф перебуває в антизародковому стані, нові картини практично не з’являються, – і ця павза зактивізувала джерелознавців, яким вона лише на користь: так легше проаналізувати вже зроблене і оцінити масштабність здобутків минулого. Каталог Ольги Литвинової «Музика в кінематографі України» містить понад 400 статтей про тих людей, що створювали музику для українських стрічок від 1932 року («Іван» Олександра Довженка з музикою Юлія Мейтуса і Бориса Лятошинського) до нашого часу. Статті містять стислу біографічну інформацію про композитора (хоча не лише композитори створювали музику до кінофільмів) та, власне, список стрічок українських кіностудій із зазначенням режисера та замовника. Нині найбільшим зібранням кінопартитур, які є предметом наукових зацікавлень дослідниці, володіє Центральний державний архів-музей літератури та мистецтв України (фонд 670, опис 4). Тож якщо автограф або рукопис музики до фільму є у складі архівного фонду Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, це також відзначено після основного опису.

Якщо вдатися до антропологічних порівнянь, то каталожні статті – це хребет видання, а його розум і душа – це відповідно дві передмови: «Музика українського кіно» Ольги Литвинової та «Звук в екранній культурі України» Сергія Тримбача. Перша – це типова музикознавча історія, у якій багато політики, присутні соціяльні координати, а незмінною одиницею виміру є десятиріччя. Сухо й конструктивно тут сказано про все потрібне. Натомість у передмові Сергія Тримбача суто музичні пасажі кульгають, але нарешті звучить широкий філософсько-смисловий контекст, якого так бракує нашому музикознавству. Ці дві передмови врівноважують і доповнюють одна одну. Ба більше: вони неможливі одна без одної. Вже одне це доводить, що істина народжується на перетині традицій і світоглядів, а мистецтвознавцям суміжних фахів варто не зачинятися у власних дослідно-інститутських кабінетах, а прислухатися одне до одного.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Боронь ・ Серпень 2018
Дослідження вповні відкриває багатство книжкової колекції НБУВ, удоступнюючи відповідну інформацію...
Оксана Купер ・ Червень 2018
Це передусім книжка з психології особистости, тому за один із прийомів автор часто використовує...

Розділи рецензій