Олена Зінькевич, Юрій Чекан. Музична критика: теорія та методика

Червень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1195 переглядів

Чернівці: Книги – ХХІ, 2007.

Щоб зрозуміти, чим є цей підручник музичної критики – перенесений на папір авторський навчальний курс викладачів Національної музичної академії України імені Чайковського Олени Зінькевич і Юрія Чекана, – варто почати з його «походження». Одна з катедр НМАУ називається катедра етносів України та музичної критики. Лекційний курс складається із трьох частин: історія, теорія та методика критики, і читають його троє людей: завідувачка катедри професор Олена Зінькевич і доценти – Юрій Чекан та Олена Дьячкова. Про це варто знати хоча б тому, що авторів у підручника двоє, а розділу «історія музичної критики» немає. Втім, це лише офіційно так, бо величезний масив майстерних музично-критичних праць Олени Дьячкової міститься не лише у хрестоматії (а це майже третина підручника), а й ілюструє основні тези теоретичних розділів. Те саме з історією, яка неприховано або ж поміж рядків присутня на кожній сторінці книжки.
    
Підручник цей хороший, потрібний, корисний і зовсім не схожий на звичайні підручники, чиї укладачі максимально дистанціюються від матеріялу. Це курс авторський (із наголосом на всіх складах), дуже суб’єктивний і надто сильно пов’язаний із першими роками третього тисячоліття. Власне, це пам’ятник тій катедрі, якою вона була доти, доки автори підручника та інші її працівники були активними дописувачами київської газетної та журнальної періодики, доки у розквіті творчих сил не пішла з життя Катерина Берденникова, доки вітчизняний ринок музичної критики, що довгі роки живився самим тільки фрилансом, не стабілізувався за рахунок штатних музичних оглядачів щоденних газет, а відтак – став «закритішим» для вільного входу-виходу. Доки критика, що у минулі десятиліття реаґувала на «велике» – нові твори композиторів, фестивалі, прем’єри, – не стала майже суто виконавською критикою, тобто реакцією та конкретну подію концертного життя й оцінкою роботи дириґента, піяніста, скрипаля тощо.
    
Цей підручник говорить про фундаментальні правила життя в професії. Про те, що критика – оцінкове авторське судження, навіть якщо кому це й не дуже до вподоби. Про право на помилку, адже коли треба терміново реаґувати на події, помилок не уникнути. Про бажані знання контексту й професійну гідність.
    
Текст підручника, поділений на невеличкі, легкі для сприйняття параграфи, зручний навіть візуально: цитати (російськомовні тексти подано без перекладу) виділено курсивом, важливі поняття або тези проакцентовано підкресленням або напівжирним шрифтом. Після кожного розділу міститься список рекомендованої літератури та завдання для закріплення матеріялу. А серед завдань – порада читати й аналізувати поточну пресу, бо колишні газети й журнали, хоч би які добрі вони були, не повернеш.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Сидор-Гібелинда ・ Червень 2018
Сказати, що авторка «в матеріялі», – не сказати нічого. Вона довгі роки спілкувалася із цими «...
Яна Примаченко ・ Листопад 2017
Книжка є не просто антологією життя і творчости видатного митця. Вона кидає світло на цілу епоху в...

Розділи рецензій