Укладач П. М. Грабовий, за редакції Ю. Л. Мосенкіса; П. М. Грабовий. Молодіжний соціолект міста Умані. Словник; Український молодіжний сленг: Сучасна картина світу

Листопад 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
444 переглядів

Український молодіжний сленг. Сучасна картина світу - 2010 рік видання.
Київ, Умань: ПП Жовтий, 2009.

Ґрунтовного лінґвістичного дослідження потребує будь-яке реальне мовне явище, особливо коли воно є живою, природною, а не обмеженою нормативними вимогами, оранжерейною мовною картиною світу. Саме тому з 1990-х років увагу мовознавців привертає така стихійна комунікативна інновація, як жарґонізована розмовна мова. Справедливо відзначив Юрій Шевельов, що коли в мові бракує сленґу, її майбутнє під сумнівом, адже субкоди – це оперативні індикатори комунікативної, експресивної, імпресивної, інформативної спроможностей мови.

Ретельне дослідження українського молодіжного сленґу в контексті сучасної картини світу, яке здійснив Петро Грабовий, є незаперечно актуальним. Тим більше з огляду на динамічність системи сленґу в будь-якій мові, активне поповнення неологізмами та звільнення від неадекватних структурно-семантичних і комунікативних одиниць, що автор кваліфікує як проблему, набагато складнішу, аніж це видається на перший погляд. До того ж форма існування сленґу донедавна була зазвичай усною, а тому важко реконструйованою в разі відсутности носіїв такого субкоду (коли йдеться про минулі періоди його функціонування), тож сленґ потребує негайного синхронного наукового опису та лексикографічного відбиття. Саме це й виконав автор, охопивши локалізований просторово-мовний шар у словнику «Молодіжний соціолект міста Умані».

Останнім часом сленґ опановує письмові форми таких мовних дискурсів, як художня література, публіцистика. Переважно непрепарованим він виявляється у приватному листуванні користувачів інтернету і мобільного зв’язку, а також у графіті. У письмових формах сленґу виявляються цікаві особливості, зокрема візуальне обігрування графічних форм, запровадження нових пунктуаційних знаків тощо. Тому переконаність Грабового про сленґ як матеріял переважно розмовної мови потребує переосмислення, бодай з огляду на інтернетовий сленґ, що виявляє себе майже винятково графічно. Йдеться радше не про усну, а про розмовну мову, сьогодні надзвичайно поширену в письмових формах в інтернеті.

Грабовий пропонує власний погляд на сленґ, ґрунтований на мовних особливостях вираження світобачення в молодіжному середовищі. Не стало несподіванкою, що в цьому аспекті домінує концептуальне поле «людина», яке перебуває в центрі коґнітивної системи носіїв сленґу; її духовний і матеріяльний світ; а також оніми («олюднені» назви) як вагомі одиниці молодіжного сленґу.

Незаперечною цінністю праці є те, що вона має тривекторну спрямованість: у минуле – до джерел сучасної жарґонології, як зарубіжної, так і вітчизняної; у сучасність – безпосередньо до комунікативно-прагматичних планів мовного дискурсу, зокрема ціннісно-орієнтаційних домінант молоді, їхньої належности до певних угруповань тощо; у майбутнє – з перспективою широкого застосування результатів дослідження в теорії та практиці не лише в лінґвістів, соціологів чи психологів, а й в істориків, митців, фахівців із піяру та реклами тощо. Саме це дає підстави для виявлення моральних і матеріяльних пріоритетів молоді, передбачення мовної реакції спільноти на те чи інше явище, а відтак – прогнозу й кориґування цілеспрямованої діяльности в громадському, комерційному, мистецькому та інших аспектах. Важливим є виокремлення ключових слів молодіжної культури, а також поповнення лексикографічної бази українського субстандарту словником тлумачного типу «Молодіжний соціолект міста Умані».

Зазначимо одразу, що у словнику автор свідомо наводить загальнонаціональний шар сленґізмів (наприклад, чувак, пацик, туса, план, пивце) поряд із реґіонально-специфічними, переважно топонімами (Лиса, Міщанка тощо). Шкода, що цей розподіл ніяк не позначено в самому реєстрі словника. Такого вказівника, до речі, дуже бракує і в багатьох інших словниках реґіональних субмов. Матеріяли словника Грабового суттєво виграли б, якби автор доповнив їх іще й наголосами, граматичною характеристикою, ілюстративним матеріялом, проілюстрував системні зв’язки, приміром, спільні й відмінні риси в семантиці й функціонуванні слів хата (квартира, домівка), хаус (дім) і нора (дім), шампунь і шампусик (шампанське) тощо. Слова хрінячити і хронячити слід було би подати як фонетичні варіянти, а не в самостійних словникових статтях.

Застереження є й до тлумачень: батон – це не лише кнопка (у сленґу комп’ютерників), а й частина тіла (ноги, стегна або сідниці), звідки й вислів воруши батонами. Неясним є таке тлумачення: «цилюліт головного мозку – стан». Також сумнівним є трактування драйву як стилю сучасної електронної музики. А припухати – це, окрім «отримувати задоволення», ще й «нахабніти».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

・ Листопад 2013
У словнику, якого уклала доктор філологічних наук, завідувачка відділу соціолінґвістики Інституту...
Соломія Бук ・ Липень 2013
Упорядниці «Лексикону львівського поставили собі за мету зафіксувати особливості мовлення Львова XX...

Розділи рецензій