Упорядник Григорій Семенчук. Молода Республіка Поетів

Жовтень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
116 переглядів

Львів: 2010.

Невелику тоненьку книжечку – поетичний звіт Шостого фестивалю «Молода Республіка Поетів міжнародного літературного фестивалю у Львові, – одразу привертає увагу багатозначністю й образністю, відчитувати які треба починати вже з обкладинки. Дещо розмиті червоні літери титульного напису (фарбою написані а чи кров’ю?), груба чорна «крапка» наприкінці, котра одночасно є ніби Малєвічевим квадратом – може, це й надмірність у тлумаченні символів, а може, вказівка на те, що книжка надає слово людям цікавим і неординарним, які вміють те слово вимовити і бачать світ по-своєму.

Двадцять різних авторів, вибраних з-поміж більше ніж сотні учасників поетичного конкурсу, – двадцять різних вікон молодого життя, у які нам дозволено зазирнути. Любов, меланхолія, біль, сміх, медитація – скільки всього можна побачити у цих уламках поетичного споглядання світу. Декотрі з них рівненькі та гладко відполіровані римами й ритмом, як-от вірші Анни Багряної, Ірини Загладько, Олени Пашук. Інші – Тетяни Запорожець, Олеся Коржа, Павла Коробчука, Василя Лозинського тощо – посічені верлібрами, подекуди так, що можна й обдертися об усі ці нерівності й гостряки. Поезія, так би мовити, на всяк смак. Тож, напевно, кожен читач зуміє знайти у цій збірці «свого» автора – того, чиї слова по-справжньому зачеплять і здивують, чиї вірші захочеться потім шукати в інтернеті чи в інших друкованих виданнях.

Шкода, правда, що у збірці двадцяти фіналістів поетичного фестивалю ані словом не згадано про його переможця – Сергія Гулика. Він виборов можливість видати окрему власну книжку – та все ж не дуже логічно, що творчий звіт усіх, хто досягнув вершини конкурсу, оминув ім’я того, хто піднявся найвище.

«Як сніг, почався десяток третій і пам’ятати про це – чи слід?..» – пише поетка Ганна Осмоловська. І ці слова характеризують не лише її, а й, певно, всіх авторів збірки. Молоді, сповнені емоцій, почуттів, вагань і сумнівів поети марять «світами які не відкриті Колумбом» (Іванна Голуб’юк), відчувають, як «в трахейних шляхах розквітає соняшник» (Олександра Очман), холонуть і терпнуть пальцями, коли їх «мов рибу, викидає на теплу гальку і палить…» (Ніка Новікова) – і про все це вони не мовчать. А отже – будуть почуті і прочитані.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Поезії Бельченко притаманний особливий різновид гармонії – вона насичена мотивами з історії...
Інна Булкіна ・ Квітень 2017
Сергій Жадан завжди тяжів до віршованого епосу, до створення «хроніки», розлогої історії про великі...

Розділи рецензій