Петро Вознюк, Олександр Маслак, Олекса Панченко.... Молода нація. 2005 №1 (34)

Серпень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
117 переглядів

Триває архівування подій Помаранчевої революції. От і «Молода нація» під обкладинкою першого цьогорічного номера зібрала щоденникові записи й нотатки учасників листопадово-грудневих подій в Україні – істориків, літературознавців, журналістів, студентів, аспірантів, різного віку і з різних реґіонів України, і навіть із Росії долинає голос «стороннього» спостерігача з українським корінням. Часом це докладні записи, що тяжіють до документальности – як-от спільний нарис Петра Вознюка, Олександра Маслака, Олекси Панченка (автори назвали його «суб’єктивною хронікою перемоги»), часом – своєрідна «історія відчуттів», хоча Ростислав Семків, чий есей відкриває часопис, і застерігає про неможливість їх зафіксувати. Юлій Шелест надрукував тут фраґменти свого щоденника, де «революційна» дійсність злилася з нерозшифрованою символікою власних снів та «присутністю» Василя Стуса, над спадщиною якого науковець у цей час працював. Є й спроба «аналітичного» письма – розвідка Олени Чебанюк про «революційний» фольклор; щоправда, неминучі вже, здається, для такого жанру «наукові референції» (наприклад, на Бахтіна) тут трохи ріжуть слух.

Але загалом автори числа не стільки ревізують чи аналізують факти, скільки зберігають їхню живу й безпосередню присутність – байдуже, чи йдеться про розлогі й детальні, як і належить історикові, «Записки з табору революції» Ярослава Федорука, про романтично піднесені «Листи до Надії Світличної з Майдану» Миколи Горбаля а чи про короткий імпресіоністичний «Нарис одного дня з життя революційного Харкова» Владислава Яценка або «Нотатки на берегах революції» Тетяни Портнової. Адже це один із найпродуктивніших шляхів залишити матеріялові його унікальність й водночас уникнути надмірного патосу.

Єдність стилю й думки матеріялів цілого числа робить їх сукупність одним цілісним текстом, у якому стираються бар’єри поміж «індивідуальностями» і який, мабуть, уже не творять окремі автори, а в якому вони існують, підпорядковані й направлені ним. Безумовно, їхні свідчення матимуть цінність історичного документу, але тут і тепер ці записи накладаються на особисту біографію читача, який іще не відійшов від тих подій на солідну історичну (і психологічну) дистанцію, даючи йому нагоду глибше замислитися про міру власної «суспільної анґажованости» й на свої стосунки із соціумом, який здатен був хоч на короткий час унікальної події створити для окремої людини в сучасному «роздробленому» світі справжній канон буття.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій