Альбіна Шацька, Ольга Гончар, Ганна Пасещенко.... Молода нація. 2002, № 1

Лютий 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
68 переглядів

«Некруглий» ювілей Миколи Костомарова у травні 2002 року минув в Україні доволі мляво. З видань, приурочених до цієї дати, можна згадати, здається, тільки випущену 2001 року скандальну «Энциклопедию жизни и творчества Н. И. Костомарова (1817–1885)», підготовлену під керівництвом Юрія Пінчука в Інституті історії України, та свіжий, хоч і датований початком 2002 року, спецвипуск альманаху «Молода нація».

Щоправда, «смолоскипівський» збірник, хоча він і вийшов на відзнаку ювілею історика (як це задекларовано на обкладинці), фактично постаті вченого присвячений менш як на половину. Та й то з поданих тут матеріялів обізнаного читача зацікавить головно один: публікація чотирьох листів Костомарова до Осипа Бодянського, яку підготувала, докладно прокоментувавши, Альбіна Шацька. У листах ідеться про співпрацю Костомарова з виданням «Чтения в Обществе истории и древностей российских при Московском университете», що його редаґував Бодянський. Один із листів (1856 року) особливо цікавий гострим закидом на адресу слов’янофілів. Гнітюче враження справляє 60-сторінковий дивогляд Миколи Лука «Микола Костомаров: історіософія та соціяльна філософія українського романтизму» – нудотний наукоподібний переказ кількох праць історика, на підставі якого автор без жодної серйозної арґументації зараховує вченого то до романтиків, то до народників, то до лібералів, то ще казна-куди. Поруч передруковано – либонь, задля контрасту – симпатичну статтю Михайла Грушевського «Українська історіографія і Микола Костомаров», написану 1910 року. Корисні, але далеко не повні матеріяли до бібліографії видань творів Костомарова підготували Ольга Гончар і Ганна Пасещенко. Нарешті, «окраса» збірника – рецензія Ігоря Гирича на згадану вище енциклопедію Костомарова. Не знати, для чого фаховий джерелознавець скомпрометував себе, підписавшись під хвалебним відгуком про аматорський, малограмотний опус п. Пінчука і Ко, біографічна частина якого є некритичним, із численними курйозними помилками переказом «Автобіографії» історика, а спроби інтерпретації його доробку відповідають гіршим радянським традиціям. Натомість п. рецензент єдину ваду видання добачає у надлишку географічних гасел, та ще в «сумнівній точності» (яке делікатне формулювання!) енциклопедичної статті про Австрію. Ще б пак: її автор дописався до того, що зарахував до австрійських міст... Берлін і Дрезден! Певно, безліч інших ляпсусів такого самого штибу у довіднику, виданому під грифом НАНУ, рецензент переочив.

Із не-костомаровських матеріялів збірника слід виокремити довгоочікувану публікацію спогадів Сергія Єфремова «Про минулі роки», що її підготував і прокоментував передчасно померлий літературознавець Володимир Плачинда. У першому випуску альманаху видрукувано перші чотири розділи книжки, у яких ідеться про дитинство вченого. Докладний коментар Володимира Плачинди містить чимало нового матеріялу про родинне оточення Єфремова, але часом справляє враження незавершеного.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій