Олена Бетлій, Катерина Диса, Наталя Яковенко.... Міжкультурний діалог. Том I: Ідентичність

Листопад 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
199 переглядів

Київ: Дух і Літера, 2009.

Авторами статтей, зібраних у першому томі серії міждисциплінарних досліджень Центру польських і европейських студій, є викладачі та студенти Києво-Могилянської академії – власне, фраґментами їхніх дискусій і розпочато збірку. В онлайн-обговоренні, присвяченому політиці ідентичностей у сучасній Німеччині, пролунало чимало дотепних висловів і метафор: «Не буває в людини однієї ідентичности, спроби її створити нині й називають тоталітарними утопіями», «Ти відчуваєш себе євреєм, коли п’ють “п’ятий тост за холокост”, українцем, коли хтось каже слово “хахол”, або “укрАінєц” (“УкрАіна”), арійцем, коли чуєш слово “гой” etc., etc., etc.». Беручи до уваги ці погляди сучасної молоді на проблему самоідентичности, редакториупорядники підібрали широке коло матеріялів, завдяки якому читач отримує насичений екскурс в історію феномену.

Відкриває збірку обсяговий вступ від упорядниць Олени Бетлій та Катерини Диси. «Чи особа в пелюшках та в розписаному зморшками тілі – та сама особа?» – запитують авторки, звертаючися з цим та іншими питаннями до праць спеціялістів різних профілів. У вступі розглянуто як персональну, так і колективну ідентичності з притаманними їм категоріями ототожнення («ми такі, як вони») або іншування («ми не такі, як вони») та розподілом на підгрупи: культурну, етнічну, національну, соціяльну, релігійну, професійну, ґендерну та сексуальну ідентичності.

Статтю Наталі Яковенко присвячено назвам, яким у різні часи позначали територію України: Rosia, Ruthenia, Roxolania, Русь, Мала Росія, – і їх трансформаціям у зв’язку з різними позначеннями української ідентичности. Юлія Мінець у дослідженні «Пошуки ідентичности в слові, або як пізньоантичний світ “вживався” у Біблію» розглядає проблему релігійної ідентичности і роль біблійних текстів у формуванні християнської ідентичности. Вадим Арістов на основі Галицько-Волинського літопису доводить, що у XIII столітті слово «русь» уживали на позначення конфесійної ідентичности, задля протиставлення свого християнського народу решті язичницьких племен.

Професійну ідентичність юристів у Російській імперії XIX сторіччя аналізує Наталія Закалужна, національну приналежність гетьмана Павла Скоропадського – Ольга Скороход, радянську ідентичність – Катерина Сосніна та Юлія Кисла, національну ідентичність білорусів – Тетяна Глухова-Касперська, специфічній «донбаській ідентичності» присвятив полемічну статтю Станіслав Федорчук.

Додатком до збірки є щоденник дівчини Олі в Знаменівці 1941–1944 років і бібліографія, присвячена працям на тему ідентичности, яку уклала Анна Крикун.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Березень 2017
Число присвячено проблемі тероризму. Його причини, витоки та прояви розглянуто у вступній...
Володимир Шелухін ・ Січень 2017
Прагнення вибудувати абсолютно раціональну політику в умовах електоральної демократії часто...

Розділи рецензій