Максим Карповець. Місто як світ людського буття

Листопад 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
184 переглядів

Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2014.

Книжку Максима Карповця присвячено філософському осмисленню міста як культурного феномена в його різних проявах. Місто показано тут як світ зі своєрідною сферою ритуалів, правил і законів, звичаїв і традицій. Таке дослідження видається доволі актуальним нині, з огляду на швидке зростання кількости міст. Як завважує автор, спершу це стосувалося «культурних столиць» Европи — Парижа, Берліна, Лондона, — але поступово ця тенденція поширилася далі. Трансформації міст зумовлюють зміни людей, які в них мешкають. А тому філософська розмова про світ міста виводить на його окреслення як світу людських смислів.

Першу частину присвячено методологічним питанням. Автор визначає головні антропологічні моделі міста (соціяльна, культурна, історична та філософсько-антропологічна), визначає їх досягнення, а також аналізує, якою мірою урбаністична тематика об’єднує чи роз’єднує різні антропології. Крім того, Максим Карповець використовує огляд антропології та її можливостей, аби продемонструвати специфіку аналізу міста в горизонті філософської антропології, коли особливу увагу звернено на фундаментальні ознаки людського буття, що, як стверджує автор, об’єднують різні репрезентативні поля в смисловий горизонт міста як світу, замкненого і водночас відкритого для життя. Завдяки такому аналізові мешканець міста постає перед нами включеним у просторові, економічні, повсякденні, текстуальні стратегії та відношення, а міський простір виявляється у своїй неймовірній динаміці та певній амбівалентності.

У другій частині автор досліджує структуру міста. Зокрема, його цікавить, якою мірою структуру міста вбудовано в культурні практики. Максим Карповець розглядає співвідношення між центром і периферією, творчий потенціял передмість, повсякденний і святковий час у місті, тишу і шум міста. Окреслюючи культурну топографію, автор зосереджує увагу на межах міста, що постають своєрідною межею між своїм і чужим світом, означеним і неозначеним буттям.

Третю частину монографії присвячено людині міста. Саме тут проявився філософсько-антропологічний підхід, анонсований як загальна методологічна програма дослідження. Світ міста постає способом організації людського буття. Автор демонструє це, апелюючи до феномену людської тілесности та її фіксації в просторі міста, а також аналізуючи формування світогляду людини міста. Ці дві загальні проблеми привертають увагу Максима Карповця до цілої низки надзвичайно цікавих і важливих тем: ключові модуси тіла, антропологічні типи, що проявляються у просторі міста (турист, фланер, городянин), тіло натовпу, переживання та проживання міста, міська ідентичність, проєктування самости в просторі міста тощо.

Місто — один зі світів людського буття, породжених культурою. Філософія міста, яку намагається розвивати Максим Карповець, дає змогу схопити усталені міські структури, розкрити доволі неочікувані переплетіння відношень, ними породжених, і водночас зберегти таємницю міста, що так часто захоплює письменників, поетів, художників і філософів.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Володимир Шелухін ・ Листопад 2017
Збірку есеїв, блоґів, авторських колонок російсько-американського філолога та культуролога,...
Галя Василенко ・ Листопад 2017
Чи доречне використання слова «людина» в історії про Авшвіц? Чи можливо вписати «людське» в...

Розділи рецензій