Микола Петров. Місто Кам’янець-Подільський в 30-х роках XV–XVIII століть. Проблеми соціяльно-економічного, демографічного, етнічного та історико-топографічного розвитку. Міське і замкове управління

Грудень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
205 переглядів

Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2012.

Кам’янець-Подільський – місто унікальне в усіх аспектах, які є предметом дослідження історичної урбаністики. Нещодавно видана посмертна монографія Миколи Борисовича Петрова (2008 року автор відійшов на 56-му році життя, після важкої хвороби) дає вичерпні відповіді на всі питання історії міста від часу остаточного підпорядкування Польському королівству разом із Західним Поділлям 1434 року й до входження в склад Російської імперії внаслідок другого поділу Польщі 1793 року. У 1672–1699 роках столиця Поділля перебувала в політичній системі Османської імперії.

Все своє життя автор по крихтах збирав унікальний матеріял у різних архівах, опрацьовував масив опублікованих джерел, вивчав і узагальнював низку досліджень про місто. Це й дало йому змогу написати справді підсумкову працю з історії Кам’янця-Подільського періоду Середньовіччя і раннього Нового часу. Автор зосереджується на соціяльно-економічних, демографічних та етнічних питаннях, адміністративному та історико-топографічному розвитку міста; історії його громад і норм їхніх самоврядних інституцій, соціяльно-правових відносинах між ними та різними етнічними групами; функціонуванні міської влади, замкового управління та багатьох інших проблемах.

Монографію підготував до друку за авторськими рукописами науковий консультант Валерій Степанков, він же і відповідальний редактор видання. Вступним словом упорядника, в якому той коротко розповідає історію її написання, і починається книжка. Після редакторського вступу вміщено матеріял до біографії Миколи Петрова, який написали колеґи-друзі науковця Валерій Степанков і Сергій Копилов.

Монографія має шість розділів, висновки, допоміжний апарат і анотації українською, російською, польською та англійською мовами.

Ґрунтовний перший розділ, присвячий аналізові джерел та історіографії, за обсягом міг би скласти окрему брошуру. Те саме можна сказати й про історіографію. Другий розділ починається зі з’ясування історичної топографії Кам’янця-Подільського. В ньому детально проаналізовано проблеми динаміки і тенденцій територіяльного розвитку Старого Міста, значення передмістя та замкових сіл в історико-топографічній структурі міста, а також висвітлено просторову локацію та планувальну структуру Старого й Нового замків. Просторова локація міста та її еволюція не відбулися за один етап, а розтягнулися на декілька століть. Містобудівний процес, пише Микола Петров, ґрунтувався переважно на західноевропейських традиціях, крізь призму норм маґдебурзького права.

В третьому розділі монографії увагу зосереджено на проблемах демографії, соціяльної структури міста, етнічних громад та їхніх самоврядних інституцій, а також замкового управління. Зрозуміло, що достеменно встановити кількісний склад міського населення в усі періоди неможливо, адже з ранньої історії Кам’янця збереглися здебільшого уривчасті та неповні дані. Далі автор, спираючись на статистичні дані ревізій і люстрації, а також апелюючи до коефіцієнту обрахунку кількости міського населення (що його запропонував Мирон Капраль для Львова), наводить уже точніші дані. Скажімо, станом на 1570 рік у Кам’янці мешкало близько 5200 міщан, а 1648 року – 11 тисяч осіб. Етнічно титульним у місті були руське (автор на його позначення вживає також поняття «українське») та вірменське населення. Впродовж кількох століть значно менше було представників польського, єврейського, німецького та інших народів. Така ж ситуація властива й для населення передмістя та замкових сіл. Самоврядні структури в місті мали руське, вірменське та польське населення.

Чи не найбільше місця в монографії присвячено економічним сюжетам. Зокрема, три розділи книжки (4–6) дають ґрунтовне уявлення про торгівлю, ремісниче виробництво, промисли та землеволодіння і сільськогосподарські заняття Кам’янця-Подільського. Приміром, у четвертому розділі автор зосередив свою увагу на внутрішній торгівлі, її організації та функціонуванню в міському середовищі. Далі дослідник з’ясовує значення міста в структурі торгівлі всіх українських земель. Тут розкрито панораму боротьби Кам’янця-Подільського зі Львовом за складське право. Окрему увагу в цьому розділі присвячено з’ясуванню зв’язків міста з державами Центрально-Східної, Південно-Східної Европи, Прибалтики, Сходом і Кримом. Аналізуючи ситуацію з міською торгівлею та торгівельний потенціял міста загалом, Микола Петров дійшов висновку, що апогеєм торговельного розвитку був період XV–XVII століть, натомість у другій половині XVII–XVIII столітті місто поступово втрачало свої позиції, насамперед у міжнародній торгівлі.

Ремісниче виробництво та промисли є предметом окремого розділу дослідження. Ремесла в Кам’янціПодільському активно розвивалися від початків розбудови міста, а з отриманням маґдебурзького права вони стали ключовим сеґментом цехової організації. Микола Петров наводить низку даних про внутрішню структуру кам’янецьких цехів, особливості їхньої організації, роль промислів, кількісні дані щодо продукції, ціни та прибутку окремих цехів і майстрів від реалізації своєї продукції.

Шостий розділ монографії розкриває проблеми міського землеволодіння та особливостей сільськогосподарських занять. Історик, зокрема, виділяє такі форми міського землеволодіння Кам’янця-Подільського: громадське, приватне, шляхетське та церковне. Спираючись на джерела, автор намагається також визначити розміри земельних володінь, підпорядкованих місту. Невідокремну частину міського господарства становило також сільськогосподарське виробництво, в яке було втягнуто частину кам’янецьких міщан. Кам’янець-Подільський, як і всі міста европейського реґіону, володів навколишніми селами; на них поширювалися його влада та юрисдикція. Тож у цьому розділі автор детально аналізує участь сіл кам’янецького староства в господарському життя міста.

Варто окремо відзначити ексклюзивне ілюстрування книжки, яке істотно пожвавлює її сприйняття.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій