Джуліяно Прато, Італо Пардо, Ірина Склокіна та ін. Місто: історія, культура, суспільство. 2016, №1; 2017, №2

Червень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
262 переглядів

Електронний часопис урбаністичних студій «Місто: історія, культура, суспільство» або МІКС (mics.org.ua) виник як результат співпраці науковців з Інституту історії України НАН України та історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Засновники прагнули створити платформу для якісного обговорення питань, пов’язаних зі сферою міських студій, популярність яких зростає.

МІКС і справді змішує напрацювання представників різних дисциплін: археологів, істориків, антропологів. При цьому видання дає слово і молодим науковцям, і знаним спеціялістам. Щодо принципів побудови першого числа, то, придивившись, читач упізнає «дисертаційну» структуру: спочатку «теоретична частина», далі – розташовані в хронологічній послідовності історичні сюжети, а насамкінець – «література», тобто рецензії та анотації.

У теоретичному блоці розміщено три статті українських і закордонних авторів, які розмірковують про досвід урбаністики. Розлогу статтю Джуліяно Прато й Італо Пардо присвячено урбаністичній антропології. Два наступні матеріяли висвітлюють діяльність українських закладів «міських студій»: науково-дослідного Інституту історичної урбаністики при Бердянському державному педагогічному університеті (Вікторія Константінова й Ігор Лиман) та Центру міської історії Центрально-Східної Европи у Львові (Софія Дяк та Ірина Склокіна).

Наступний блок статтей присвячено археології міських центрів давньоруської доби. У двох студіях, авторами яких є Михайло Сагайдак, Сергій Тараненко, Всеволод Івакін та Дмитро Пефтиць, досліджено планування давньокиївського Подолу та розміщення сакральних і громадських об’єктів у його структурі. Це дає змогу поглянути на середньовічне місто з перспективи історії повсякдення, поза традиційним наративом політичної або церковної історії. Дві інші статті також зосереджуються на давньокиївських знахідках. Вадим Лук’янченко пропонує розвідку про міські дерев’яно-земляні укріплення (так звані «городні»). У тексті Дарії Фінадоріної ідеться про пічні кахлі Києво-Печерської лаври. Тільки одна стаття розділу вибивається з київської тематики і стосується локалізації давньоруського міста Уненіж (Іван Кедун, Олексій Пархоменко). В окрему рубрику «Місто модерної доби» винесено статтю Людмили Лесик про відписки ніжинських воєвод 50–70‑х років XVII століття. Щоправда, ця тема радше пасувала би до категорії «ранньомодерне місто».

Термін «модерний» природніше читається у назві наступного блоку «Модернізаційні процеси в містах: імперський та радянський дискурси». Сюди ввійшли статті дослідників із Києва, Львова та Бердянська. Вікторія Антоненко аналізує фінансування освітньо-культурної сфери в містах радянської України 1920-х років. Мар’яна Долинська представляє матеріяли до історії формування львівської топоніміки за минулі сливе двісті років. У статті Вікторії Константінової йдеться про перспективи і можливості вивчення поліетнічних міст півдня України. Під рубрикою «З університетської лави» вміщено розвідку молодої дослідниці Валерії Кібець про херсонського краєзнавця Леоніда Соловйова.

Другий випуск часопису, на відміну від першого, має домінантну тему – «декомунізація та місто». Відповідну рубрику відкриває інтерв’ю з директором Українського інституту національної пам’яті Володимиром В’ятровичем. У матеріялі працівників УІНП Максима Майорова, Богдана Короленка та Ігоря Каретнікова йдеться про взаємодію центральних і місцевих органів влади з громадськими організаціями під час проведення декомунізації назв населених пунктів.

Противагою офіційному поглядові на декомунізацію є стаття Світлани Шліпченко. У потужному теоретичному тексті авторка аналізує зміни в символічному просторі українських міст минулих років крізь призму провідних філософських та культурологічних концепцій, а також розглядає виклики, що постали перед інтелектуалами і громадянським суспільством України після Майдану.

Решта публікацій розділу розглядають українську декомунізацію в інших ракурсах. Ігор Старенький та Ярина Зайшлюк у статті «Комунізація та декомунізація топонімів Кам’янця-Подільського» аналізують зміни міських назв, спричинені радянськими перейменуваннями та сучасною політикою декомунізації. Аналогічний підхід демонструє стаття Сергія Гуменного про вплив «комунізації» і декомунізації на архітектурне обличчя міст Тернопільщини від 1939 року дотепер. Спостереженнями над декомунізацією публічного простору Вінниці ділиться Тетяна Кароєва. Марина Тахтаулова простежує зміни у топонімах Харкова. Реґіональний вимір має стаття Сергія Водотики та Людмили Савенок про формування української національної ідентичности на Херсонщині в контексті декомунізації та існування кількох конкурентних історичних пам’ятей на півдні України. Завершує «декомунізаційний» розділ е-часопису розвідка Олександра Чорного про історію перейменувань Кропивницького.

Окрім дописів на головну тему, число містить матеріяли з інших сфер. У рубриці «Археологія міста» вміщено продовження дослідження Вадима Лук’янченка про давньокиївські фортечні укріплення, «городні», а також особливості штурмової та оборонної тактики давньоруського часу. Тут подано й допис Сергія Тараненка та Сергія Горбаненка про біоархеологічні дослідження на території Києво-Печерської лаври.

У розділі «Місто та імперська модернізація» знаходимо проблемно загострене дослідження Степана Величенка про рівень урбанізації та русифікованости українського населення Російської імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. До розділу належить і стаття Анастасії Боженко про харківську міську еліту другої половини ХІХ – початку ХХ століття, що складалася з двох провідних станів: купецтва та дворянства. Стаття про шляхи вирішення проблем великих міст (на прикладі Києва та Фукусіми), забруднених після техногенних катастроф, стала результатом співпраці науковців із України (Наталія Барановська) та Японії (Юкіко Міягоші). Під рубрикою «Музей та місто» знайдемо допис Олени Зайченко, присвячений актуальним проблемам «оживлення» («ґейміфікації») музейного простору як засобу подолання «музейної нудьги».

В останньому розділі «Рецензії. Огляди. Хроніка» обох чисел уміщено критичні огляди актуальної літератури та академічних подій у сфері урбаністики.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій