Edited by Giovanna Siedina. Mazepa e il suo tempo: Storia, cultura, società / Mazepa and his time: History, culture, society

Березень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
207 переглядів

Alesandria: Edizioni dell’Orso, 2004.

Том за редакції Джовани Сєдіни об’єднав матеріяли міжнародної наукової конференції «Мазепа та його наступники: історія, культура, література», що відбулася за підтримки Міланського університету в травні 2002 року. Предметом уваги численних учасників, серед яких були провідні фахівці з України, Канади, Польщі й інших країн, стала не тільки постать контроверсійного героя багатьох історичних і літературних наративів, але й широке коло проблем історії ідей, ментальностей, суспільного та культурного життя ранньомодерної Центрально-Східної Европи.

Розпочинає збірник стаття Наталі Яковенко, присвячена уявленням козацької та церковної еліти Гетьманщини про природу, репрезентацію та обов’язки влади; Франк Сисин розмірковує над проблемою «вітчизни» в українській політичній культурі початку XVIII століття; Тереза Хинчевська-Генель розповідає про нетривале відродження інтересу до ідеї Гадяцької унії в останні місяці правління Мазепи Олексій Сокирко пише про наймане військо на Лівобережжі мазепинських часів; Лариса Довга звертається до уявлень про справедливу та несправедливу війну в українській проповідницькій літературі XVII століття; Оксана Пахльовська намагається виявити генеалогію, специфіку та еволюцію концепцій свободи, громадянина та держави в Мазепину добу.

Дві розвідки присвячено ідейним і політичним наступникам Мазепи: Даніель Бовуа розглядає щоденник Пилипа Орлика в контексті мітології української ідентичности, а Ірина Дмитришин висвітлює політичну діяльність Григорія Орлика на матеріялах архівів міністерства закордонних справ Франції. Ще дві статті, Володимира Коваленка та Володимира Мезенцева, розповідають про Батурин – столицю мазепинської Гетьманщини. Завершує історико-суспільну секцію стаття Володимира Кравченка про постать Івана Мазепи в українській історичній літературі XVIII – початку ХІХ століть.

Вельми цікавими є й наступні секції, одна з яких зосереджена на проблематиці образу Мазепи в польській літературі, історіографії та іконографії (статті Еви Ґлембіцької, Йоани Партики та Еви Рибалт), а також у російській офіційній культурі пізньопетровських часів (про це пише Єлєна Поґосян); інша – і дуже розлога – секція під назвою «Культура і література» містить іще понад десяток статтей, присвячених різноманітним історико-філологічним питанням, пов’язаним із добою та постаттю гетьмана Мазепи.

С.В.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Оксана Олійник ・ Липень 2016
Долі головних героїв — репортерки австралійського радіо Юлії Бештер із Кракова, австралійки Белінди...
・ Червень 2016
«ЖНИВА: Статті на пошану Григорія Грабовича до його сімдесятиріччя» стали 32–33 томом часопису...

Розділи рецензій