Богдан Кентржинський. Мазепа

Жовтень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
279 переглядів

Переклад зі шведської Олега Короля
Київ: Темпора, 2013.

Працю, що нарешті з’явилася в довгоочікуваному українському перекладі, написав 1962 року шведською мовою учень Бориса Крупницького Богдан Кентржинський. Він тривалий час мешкав у Фінляндії та скандинавських країнах, поєднуючи функції представника ОУН із дослідницькою роботою у шведських архівах. Впроваджуючи в науковий обіг виявлені у шведських джерелах факти, дотичні до Гетьманщини та постаті Івана Мазепи, він також чимало уваги приділяє мазепіяні у шведській історіографії, – а це ділянка, вкрай мало знана в українській історичній науці, яка й досі моделює образ гетьмана переважно в українській і російській історичних парадигмах.

Прагнення відстежити генезу козацько-шведського союзу 1708 року спонукало автора висвітлити сприйняття козацтва та України в ранньомодерній Швеції в часах від Ґустава II Адольфа до Карла XII. Подана в такий спосіб візія козацько-шведських відносин у XVII–XVIII століттях прикметна новизною підходу (досі не наслідуваного в українській історіографії, де козацтво і Гетьманщину традиційно висвітлюють лише у вимірах Речі Посполитої та Московської держави) і вкрай цікавими висновками.

Скажімо, увагу привертає твердження, що вперше про протекторат Московії над Україною на початку XVII століття замислився саме шведський король Ґустав II Адольф. Кентржинський називає його «натхненником і хрещеним батьком Переяславської ради» [с. 61]. Історик також заперечує існування «таємної» українсько-шведської угоди напередодні гетьманського виступу 1708 року: офіційно козацько-шведські взаємини було вреґульовано лише в березні 1709 року під час укладення Великобудищинського договору. Цей договір, разом із Варшавською угодою 1705 року, історик уважав наріжним каменем майбутнього панування шведів у Східній Европі [313]. До того ж, Великобудищинську угоду дослідник розглядає як останній акт «війни маніфестів», перемогу в якій, з огляду на укладення згаданої угоди, історик приписував саме гетьманові [329]. Розглядаючи відому тезу щодо невисокої думки шведів про своїх козацьких союзників (особливо розтиражовану в російських працях), дослідник наводив чимало позитивних відгуків шведів на адресу козаків. А те, що їхні стосунки не знали особливого «братання», пояснював різними культурними традиціями та втомою шведів від війни [367–371].

Відзначаючи важливість появи українського перекладу однієї з чільних мазепинських студій, написаних на еміґрації, не можна оминути увагою і вади видання. З-поміж них і традиційний для українського книговидання брак коректора, через що текст «заселяють» нові історичні персоналії на кшталт начальника стрілецького приказу Федора Шакловича [170, 495], замість Фьодора Шакловітого. Прикро й те, що видавці не подбали про сучасну передмову з викладом біографії автора й описом його наукового доробку. Вкрай незручною та застарілою є запозичена, вочевидь, зі шведського ориґіналу система покликань на використану літературу, список якої до того ж належало б суттєво доповнити відповідно до сучасного рівня розвитку мазепинських студій.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Лютий 2018
Книжку з пера чільної дослідниці ранньомодерної історії України присвячено колоритній постаті...
Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Оповідачка дискутує з героями, коли в їхніх версіях подій з’являються розбіжності. У...

Розділи рецензій