Ed. by Marian J. Rubchak. Mapping Difference. The Many Faces of Women in Contemporary Ukraine

Квітень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
174 переглядів

New York, Oxford: Berghahn Books, 2011.

У вступі до збірника статтей українських і північноамериканських дослідниць, присвячених ґендерним відносинам у сучасній Україні, його упорядниця Мар’яна Рубчак простежує засадничі моменти процесу привернення уваги до ґендерної тематики у незалежній Україні. Авторки, використовуючи чималий емпіричний матеріял, торкаються участи жінок у різних сферах аспектів суспільного життя, в тому числі її ретроспективного виміру.

Ґендерні особливості української трудової міґрації висвітлено у двох розділах. Синзія Соларі досліджує життєві історії українських міґранток в Італії, подорожуючи з ними на автобусі до України, запитуючи про мотивацію роботи, комунікацію з рідними тощо. Александра Грицак зауважує про ставлення міжнародної спільноти до проблеми жіночої трудової міґрації, сприйняття її як небезпеки потрапляння у сексторгівлю. Авторка висвітлює суперечності очікувань міжнародних програм протидії торгівлі людьми та реальної ситуації стосовно жіночої міґрації в Україні.

Історичні жіночі наративи привертають увагу кількох дослідниць. Сара Філіпс будує свою статтю на матеріялах життєвої історії Фаїни Нейман як приклад «єврейського досвіду в Україні, ролі жінок в українській політиці та громадянському суспільстві, а також проблеми старшого віку у перехідному суспільстві» [с. 66]. Оксана Кісь у статті про патріотизм використовує низку життєвих історій жінок 1920–1930-х років народження. Мешкаючи на різних територіях України під різними політичними режимами, авторки усних історій висловлюють «патріотичну лояльність, яка зазвичай не є питанням свідомого вибору. Різні аґенти соціялізації формують її» [104]. Питання взаємозв’язку явищ фемінізму та націоналізму в Україні розглядають Марія Ревакович і Тетяна Журженко.

Конструювання ґендерних стереотипів у початковій шкільній освіті на прикладі організації дитячих свят досліджує Вікторія Гайденко. Роль ґендеру як важливого чинника мовної ідеології України демонструє Лада Біланюк, аналізуючи громадську думку середини 1990-х років. Зокрема, демітологізуючи українську жінку як берегиню традицій, авторка зазначає, що жінки, на відміну від чоловіків, позитивніше ставляться до англійської мови і критичніші до вживання української. Марія Титаренко вивчає процес фемінізації української журналістики, демонструючи його перспективи для жінок.

Книжку завершують три інтерв’ю Людмили Таран із відомими українськими жінками: з Ларисою Кобелянською (про впровадження політики ґендерної рівности), зі Світланою Оксамитною (про ґендерну освіту) та з Юлією Тимошенко.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олександр Аврамчук ・ Грудень 2017
Суспільний резонанс теми польського руху «Солідарність» зміцнюється неоднозначністю...
Дмитро Шевчук ・ Квітень 2017
Видання має на меті цілісно представити історію розвитку астрономії на українських землях. Однак...

Розділи рецензій