Володимир Яцюк. Малярство і графіка Тараса Шевченка: спостереження, інтерпретації

Березень 2004
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
154 переглядів

Київ: Рада, 2003.

Збірка статтей київського шевченкознавця Володимира Яцюка – безперечно, найкраща книжка про Шевченкову мистецьку спадщину, випущена в Україні за роки незалежности. Два десятки розвідок, які її склали, писано протягом п’ятнадцяти років. Більшість їх опубліковані в різний час на шпальтах спеціяльних та масових видань і доопрацьовані для збірки. Дві статті автор передрукував зі своєї давнішої книжки «Живопис – моя професія» (1989), ще декілька друкуються вперше. У центрі уваги дослідника – спірні й малодосліджені питання атрибуції й датування Шевченкових робіт, творчий процес митця, проблеми наукового видання його образотворчої спадщини. Серед нових розвідок особливий інтерес викликає ширша студія про перший із п’яти відомих сьогодні Шевченкових альбомів; у ній переконливо звужено хронологічні межі його графічної частини (1843–1844 замість 1839–1844 попереднього академвидання), наново датовано ряд малюнків, розглянуто «білі плями» історії побутування альбому і зроблено арґументовану спробу зреконструювати його первісний склад і композицію – тією мірою, якою це можливо. Побіжно науковець чи не вперше порушує питання про вміст раннього академічного альбому 1841 року, згодом утраченого, і доводить, що саме з нього походять кілька розпорошених нині рисунків. Іще одна нова стаття, присвячена роботі Шевченка над офортом «Дві дівчини» та сепією «Коло колодязя», об’єднаними спільним задумом, є взірцем вдумливого екскурсу до знівельованої численними аматорськими вторгненнями «творчої лабораторії» митця. З-поміж розвідок попередніх років вирізняються розлогі нотатки про творчу історію «Катерини» (прототипи, датування, перебіг Шевченкової роботи над полотном) та серію «Притча про блудного сина» (композиція циклу, автобіографізм), стаття про альбом київських краєвидів, над яким поет працював спільно з Міхаілом Сажиним (дослідник реконструює склад альбому й обґрунтовано атрибутує Шевченкові деякі композиції, що їх досі вважали Сажиновими), розвідки про автопортрети різних років (зокрема, автошаржі). Окрему статтю присвячено атрибуції «Портрета батька» – найранішого з відомих Шевченкових малюнків, автентичність якого в радянському шевченкознавстві піддавали сумніву. Написана жваво й читабельно, книжка буде цікавою не лише для фахівців. Шкода тільки, що розкішна поліграфія (крейдяний папір, кольорові вклейки, золоте тиснення і навіть рідко практикований нашими видавництвами потретний медальйон на оправі) робить ціну книги надто високою для потенційного читача.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Сидор-Гібелинда ・ Червень 2018
Сказати, що авторка «в матеріялі», – не сказати нічого. Вона довгі роки спілкувалася із цими «...
Яна Примаченко ・ Листопад 2017
Книжка є не просто антологією життя і творчости видатного митця. Вона кидає світло на цілу епоху в...

Розділи рецензій