Богдана Матіяш, Кнутс Скуєнієкс, Донатас Пєтрошюс... Magnus Ducatus Poesis. Подолання меж

Грудень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
115 переглядів

Vilnius: 2011.

Ця книжка є збіркою сучасних поетів із різних країн, що колись, дуже давно, входили до Великого князівства Литовського (не першою такою збіркою: див. «Критика», 2010, ч. 5–6, с. 11). Твори кожного з авторів подано чотирма мовами: українською, польською, білоруською та литовською. Попри деяку штучність задуму й очевидну різноплановість авторів, згуртованих під однією обкладинкою, книжка справляє досить цілісне враження панорами сучасної поезії цієї частини Европи. Ба більше, збірку укладено у такий спосіб, що поетичні світи мимоволі зближуються, тяжіють один до одного, формуючи образ сучасного автора, «співця повсякденности».

Книжка починається з поетичної добірки-присвяти її авторів Чеславу Мілошеві, котрий великою мірою і сформував цей поетичний стиль, тобто манеру поетизувати те, що за канонами класичної літератури до поетизації зовсім не надається. Далі, рухаючися сторінками цієї багатомовної, а ще більше – багатоголосої книжки, читач повсякчас відчуває той балтійський холодний, часом пронизливий вітерець, що шурхотить заледве наполовину заповненими текстом сторінками. Дещо казково-фантастична поетика українки Богдани Матіяш перетікає у лаконічний стиль латиша Кнутса Скуєнієкса та дещо депресивні сентенції литовця Донатаса Пєтрошюса. Тут-таки натрапляємо на вірші Андрея Адамовіча (Білорусь), Анни Ранцане (Латвія), Лєшка Енґелькінґа (Польща), Юриса Кронберґса (Латвія).

Кілька з-поміж авторів водночас і переклали твори колеґ: Богдана Матіяш – вірші Юриса Кронберґса та Анни Ранцане; Остап Сливинський – Лєшка Енґелькінґа, Богдана Задури та Ромуальда Мєчковського, Олег Коцарев – Андрея Адамовіча, Галина Крук – Донатаса Пєтрошюса, Юрій Садловський – Кнутса Скуєнієкса.

Хіба що укладачі дещо погарячкували, давши збірці багатомовний підзаголовок «подолання меж». Для поетичного мислення ніяких меж давно не існує, а від суспільних умовностей ці автори віддалені максимально. Ці вірші нагадують світлини, що їх наклацує мандрівник до свого апарату, не надто переймаючися, чи пов’язує їх якась спільна ідея і взагалі бодай щось. Та саме крізь цю спонтанність проступає правдиве прядиво самого буття, крізь миттєвість нас споглядає вічність. Часом читачеві навіть стає ніяково, ніби він нишком зазирає у чийсь приватний щоденник. Утім, поезія, сама тканина висловлювання успішно стирає межі приватного та публічного, перед нею всі стають настільки рівними й відкритими, що тепер важко визначити, де свої, а де чужі мрії та сновидіння. Поезія дарує найвище примирення, якого деінде годі й шукати. Треба тільки наважитися його прийняти.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Вірші Мандрик-Куйбіди, що складають основний матеріял книжки, лише підтверджують: ця постать має...
Юлія Ємець-Доброносова ・ Лютий 2018
Збірку можна було би назвати книжкою чотирьох пір року або різних настроїв. Спектр змін природи й...

Розділи рецензій