Юлія Ільчук, Віктор Китастий, Микола Легкий, Дмитро Мизін, Станіслав Погорілов, Михайло Собуцький, Наталя Блохіна, Єлизавета Лохіна, Надія Моренець, Наталя Партач, Любов Пономаренко, Надія Кравченко, Галина Соловій, Ірина Дробот, Любов Щітка, Алла Книга, Дзвенислава Матіяш, Ростислав Семків, Борис Шалагінов. Маґістеріум. Випуск другий: Літературознавчі студії

Червень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
28 переглядів

Київ: 1999.

Збірник праць молодих учених Києво-Могилянської Академії має офіційний статус додатка до «Наукових записок НаУКМА» – і великою мірою моделює їхню структуру: «Питання теорії літератури», «Питання історії вітчизняного письменства» та «Питання зарубіжної літератури і компаративістики». Втім, тут друкуються не лише маґістри та аспіранти, а й студенти бакалаврату (з одного боку) та досвідчені професори (з іншого).

До першого розділу включено статті Юлії Ільчук «“Смерть” чи “відродження”: до проблеми автора в постмодерній літературі», Віктора Китастого «Лаканова “Стадія дзеркала” в літературі», Миколи Легкого «Уснооповідна манера викладу в малій прозі Франка», Дмитра Мизіна «Пропозиція незумовленої рецепції в романах Анруховича», Станіслава Погорілова «Конвенційність неокласичних тенденцій у творчості Филиповича» та Михайла Собуцького «Історичні витоки синестетичного світосприймання».

Другий розділ присвячено головно українській літературі 1920-х років. Наталя Блохіна аналізує «Екзистенціальний дискурс драматургії Миколи Куліша», Єлизавета Лохіна – «Скорбну матір» Тичини, Надія Моренець – «Ірраціональне начало в драмах Винниченка», Наталя Партач – «Метафоричний образ України в поезії Маланюка», Любов Пономаренко – «Поетику прози Івана Сенченка», Надія Кравченко – «Арабески» Миколи Хвильового, Галина Соловій – «Внутрішню роздвоєність персонажів “Патетичної сонати” Миколи Куліша». Ірина Дробот пропонує феміністичне, а Любов Щітка – психоаналітичне прочитання прози Валер’яна Підмогильного; Алла Книга розглядає образ ночі в поезії Антонича; дві статті присвячено сучасним поетам: Алла Книга пропонує оригінальне прочитання поезії Віктора Кордуна, Дзвенислава Матіяш пише про Василя Герасим’юка.

І нарешті, в прикінцевому розділі Ростислав Семків аналізує іронію авангарду на прикладі книжки Тадеуша Боя-Желенського «Słówka» та перформенсу театру «Zielony Balonik», а Борис Шалагінов – «Філософсько-евристичні імпульси у ранній творчості Ґете».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій