Олександр Ірванець. Любіть!.. Вірші з трьох книг і з-поза них

Вересень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
9685 переглядів

111 с.; Ілюстрації ВлодКауфмана
Київ: Критика, 2003.

Славетному бубабістові Олександрові Ірванцеві, коли він виголошував свої злобноденні антирадянські й антисучукрлітературні пашквілі на літературних вечорах (підозріло схожих на мітинґи), а згодом друкував їх у часописах (призначених, як відомо, жити один день), певно, більше йшлося не про вдячну пам’ять нащадків і світове визнання, а про те, щоби незайвий раз подратувати «партійців, патриціїв і кей-джі-бі» (як висловився був один із двох побратимів його богорівних). Літературні патриції недолюблювали бубабіста (звідси в нього, недолюбленого, така закличність у назві збірки – сублімація, що вдієш), і мали підстави: вони ж бо достеменно знають, якою мусить бути справжня література, призначена служити національному відродженню. Тепер він зібрав ті римовані памфлети й фейлетони до книжки – а це як не увічнення їх, то принаймні – утривалення. Тож має чим незайвий раз подратувати снобів і рафінованих естетів, які достеменно знають, що таке справжня література, не заанґажована в процеси конструювання уявлених спільнот. (Тонкі цінувальники красного письменства ніяк не второпають, навіщо римувати фейлетони, а тим більше передруковувати їх у збірках. А дуже просто: в незалежній Україні, проти сподівань, побільшало об’єктів, на яких задля служіння на благо суспільства – ще раз згадаймо Патріярха Бу-Ба-Бу – слід малювати свій герб.)

Втім, Ірванець завбачливо придбав у польського критика Богдана Задури індульґенцію, чи радше сертифікат своїх претензій на тривкість, поставивши його передмовою до збірки:

...Те, що вiн пише, як менi здається, чудово витримує випробування часом. Мабуть, i сам автор це розумiє, оскiльки не уклав цю збiрку за хронологiєю написання вiршiв. Хронологiчне компонування – вiд раннiх текстiв до найновiших – зазвичай демонструє розвиток поета, його еволюцiю, але й також мiстить щось на кшталт механiзму, який виправдовує найстаршi тексти. Тут немає цього: маємо до дiла з компонуванням, у якому всi твори рiвноправнi. <...> «Юнацькi» за своїм характером вiршi <...> начебто отримують санкцiю «зрiлости», вiршi сатиричного характеру, сповненi, сказати б, публiцистичної заанґажованости, через контекст творiв, якi без перебiльшення можна назвати метафiзичними <...>, також набувають значення та поваги, i така полiфонiчнiсть – емоцiйна, тематична й формальна – дозволяє говорити про Ірванця як про досконалого поета.

Але задля поліфонії тут-таки надав слово українському критикові Андрієві Бондарю, який у післямові ту санкцію заперечує:

От коли Ірванця по-справжньому заглючило: «Молоток залетiв у вагонне вiкно / На сто шостому кiлометрi, / І обличчя менi обпекло / Гарячковим подихом смертi». Сашко, це в тебе серйозно чи ти вже почав стiбатися? Вiрш позначено 1985 роком, коли вже зiбралися «трiє, як рiднi брати».

А, хай собі божеволіють і конають, – вирішив Ірванець, – нам своє любить. І вмістив до збірки вибраного те, що написалося. Читайте, стібайтеся і сублімуйте.

А я – не борець, не трибун, не оратор.
Дурна в мене вдача, паскудний карахтер.
Не маю позицiї, навiть – i пози,
Отож балансую мiж вiршiв i прози.

 

Шоста українська рейтинґова акція «Книжка року 2004»: Диплом, даний видавництву «Критика» на потвердження І місця, здобутого цими книжками (Сергій Жадан, «Біґ Мак»; Юрій Андрухович, «Дванадцять обручів»; Петро Мідянка, «Дижма»; Сергій Жадан, «Історія культури початку століття»; Олександр Ірванець, «Любіть!.. Вірші з трьох книг і з-поза них») в номінації «Серія».

 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Сидор-Гібелинда ・ Квітень 2019
Знайомі образи Єґіазарянового малярства – ангели, гори, плоди-гранати, хмари – з’являються і на цих...
Олег Коцарев ・ Квітень 2018
Більшість поезій виглядають такою собі ілюстрацією родинного фотоальбому, тобто описують умовні...

Розділи рецензій