Борис Гуменюк. Лук’янівка

Травень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
306 переглядів

Київ: Факт, 2005.

Кліше часом винятково точно передають суть справи, мов дуже вдалі метафори. Сконструюймо одне таке твердження: «роль тюрми в історії та сучасності українського суспільства важко переоцінити». Не менш справедливим продовженням цієї сентенції буде: «тюремна тематика в українському красному письменстві досить малопопулярна». Тільки не зрозуміло, яким сполучником поєднати ці дві фрази: але чи тому?

Усупереч такій тенденції важливим заповненням тематичної ніші став «роман-рефлексія» Бориса Гуменюка «Лук’янівка». За сюжетом, поета-бізнесмена-патріота Олеся Калинюка заарештовують за начебто причетність до крадіжки комп’ютерів, яку здійснили учасники ультраправої організації «Т-зуб», яку він начебто очолює, і тривалий час утримують у Лук’янівській в’язниці Києва, не надаючи поважних доказів вини. Це додає книжці позаестетичної актуальности як роману-попередження і роману-нагадування.

Формально роман «Лук’янівка» можна розглядати як чергування двох ритмічно організованих текстових структур: стрімкого зовнішнього руху подій, утіленого головно в діялогах, і калейдоскопічних рефлексій головного героя. Перші, позначені динамізмом, дотепністю, жвавістю і потужним емоційним складником, однозначно є найсильнішою частиною книжки. Рефлексії ж, з одного боку, серйозні, актуальні та «вчасні», а з другого – їхня абстрактність, поєднана з постійними змінами об’єкта, суб’єкта і планів, певна емоційна відстороненість, але виразна риторичність робить їх перевантаженими й розтягнутими. Цікавим аспектом «Лук’янівки», опріч вічних мотивів страждання, зради, стійкости й вірности, є своєрідний соціологічний мотив: граючися мовою і з мовою, переказуючи історії, наголошуючи деякі значущі деталі, Гуменюк і його персонажі витворюють суб’єктивну, але досить цілісну й обґрунтовану соціяльну картину «українського життя». Суть її можна сформулювати так: на всіх щаблях суспільства панує розвал і незадоволення, і всюди, навіть там, де в цих умовах «пригрілися» люди, є певна пасивна готовність до змін і суто соціяльного, і «національного» характеру, проте зміни може спричинити лише дуже потужний поштовх. На жаль, ознак наближення такого поштовху не видно, тож навіть найстійкіші мусять наразі якщо не коритися, то йти на компроміс із занепадницькими тенденціями.

Хоча «Лук’янівку» й написано 2004 року, нині цей твір уже приречений бути в контексті дискурсу «Іншої літератури», неформальної письменницької організації, заснованої 2006 року, належність до якої задекларував і Борис Гуменюк. Загальний патос руху – відмова від комерційности, пошук серйозних тем і серйозного письма, заперечення блазнюватости постмодерну тощо – досить чітко співвідноситься із Гуменюковим романом, тож цей текст можна би навіть постулювати як умовний художній маніфест «Іншої літератури». Хоча, за іронією, на тлі антипостмодерністських декларацій «Лук’янівку», за бажання, можна прочитати як своєрідний «ремікс» «Саду Гетсиманського» Івана Багряного: із новим філософським і соціяльним звучанням, з іншим стильовим підходом, проте з багатьма виразно спільними мотивами та сюжетними ходами.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2018
Історії, які оповідає Катерина Калитко, відбуваються у фантазійних просторах альтернативної...
Мар'яна Рубчак ・ Лютий 2017
Роман Богдана Бойчука багатий на поетичні образи. Він водночас надзвичайно чуттєвий (секс у ньому є...

Розділи рецензій