Andrzej Zięba. Lobbing dla Ukrainy w Europie międzywojennej. Ukraińskie Biuro Prasowe w Londynie oraz jego konkurenci polityczni (dо 1932 roku)

Квітень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
133 переглядів

Kraków: Księgarnia Akademicka, 2010.

Монографія польського історика, наукового працівника Інституту етнології та культурної антропології Яґелонського університету Анджея Зємби «Лобіювання для України у міжвоєнній Европі. Українське пресове бюро в Лондоні та його політичні конкуренти (до 1932 року)» оповідає про те, як у міжвоєнний період українці, бувши, кажучи словами британського політолога Едварда Г’юліта Кара, людьми «політичного марґінесу», змогли брати участь у політичному житті й навіть практикувати лобізм.

Українська історична думка, вважає дослідник, надто мало знає про власне міжнародне лобіювання. Він ставить перед собою три завдання. По-перше, здійснити реконструкцію забутого, але істотного фраґменту української політики міжвоєнного періоду – міжнародне лобіювання. По-друге, подати збалансовану оцінку різних його форм та ініціятив – зокрема перевірити наявну в історіографії неґативну та легковажну, як наперед визначає Зємба, «леґенду» Якоба Маконіна, творця «Українського Пресового Бюра» в Лондоні й автора найпрофесійнішої української лобістичної ініціятиви. По-трете, проаналізувати роль, ефективність та рамки лобіювання на користь українських інтересів у міжвоєнний період.

Розгорнутий і ретельний аналіз українського та міжнародного політичного життя в різні періоди – починаючи від XVIII століття і закінчуючи 1930-ми роками – спрямовано не так на виклад перебігу історичних полій, як на опис суспільних механізмів: організації політичної роботи, добору лідерів, надходження інформації, ухвалення рішень, формування політичної свідомости. Автор осмислює українське лобіювання та українське політичне життя як невідокремне від міжнародного політичного контексту, і це дає змогу показати українську політику як цілісний процес. Він детально описує традиції міжнародного лобіювання у стосунку до України: форми, міжнародну кон’юнктуру тощо; розглядає кадри, фінансову базу, координаторів і патронів; окремо зупиняється на перспективах лобіювання після 1923 року. Іншою важливою частиною книжки є опис спроб проблематизувати на міжнародному рівні питання щодо радянської України, ініційовані у 1926–1930 роках: лобіювання Петлюри, його смерть і суд над його вбивцею Самуїлом Шварцбардом, «прометеїстське» лобіювання у 1928–1930 роках. В останній, підсумковій частині автор обмірковує «ландшафт після лобінґових битв».

Праця Анджея Зємби може бути цікавою не тільки як суто історичне дослідження, але й як спроба вивчити політичний досвід самоствердження українства на міжнародній арені.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій