Бруно Шульц. Літературно-критичні нариси

Вересень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
113 переглядів

Переклад із польської Віри Меньок
Київ: Дух і Літера, 2012.

Більшість читачів знають Шульца-письменника, автора культових «Цинамонових крамниць» та «Санаторію під клепсидрою», але зовсім не знають його як літературного критика, чудового есеїста і навіть філософа. Всі ці іпостасі органічно поєднуються в одній особистості, і збірці його текстів, що вийшла у видавництві «Дух і літера», це відобразилося дуже чітко. До того ж, як пише у вступі Малґожата Кітовська-Лисяк, «найважливішим є те, що поруч з рештою доробку письменника ці тексти складають окремий том, який доповнює “повне видання” творів автора “Санаторію під клепсидрою” і хоча б якоюсь мірою повертає читачам майже повного Шульца». А може ж відбутись і зворотній процес: читач закохається в чудові есеї Шульца, а вже тоді відкриває для себе в ньому ще й талант деміюрга.

Спершу різні за стилем і тематичним спрямуванням «нариси» можуть викликати подив, бо читання їх нагадує перестрибування з однієї історії в другу, з одного рівня розуміння на зовсім інший. Скажімо, початковий есей, зовсім маленький за обсягом, є концентрованим філософським етюдом. Шульц міркує про сутність дійсности і цілковиту її залежність від мови, а отже – від міту. Тому й для Шульца процес мітологізації дійсности не має кінця, а найпродуктивнішим або точнішим методом «схоплення» буття є поезія, що «розпізнає ті втрачені сенси, повертає словам їх місце, поєднує їх згідно з давніми звичаями». Стиль Шульцового мислення та письма нагадує есеїстичну манеру Мілана Кундери, хоча суттєву різницю між ними помітно в численних нюансах, а саме – в рівні абстрагування, акуратності селекції слів, ступені політизації. Та є ще літературна тема, яка беззаперечно єднає двох інтелектуалів: Франц Кафка.

Нарис про Кафку повною мірою розкриває як літературний (і літературознавчий), так і філософський таланти Шульца. Текст Шульца – це післямова до польського перекладу «Процесу», та навіть у такому вузькому просторі він розкидає стільки дивовижних ключів, що мимоволі повертаєшся до поновного прочитання. Наприклад, неможливо не закохатись у Шульцову метафоричну манеру: «Кафка напрочуд чітко бачить реалістичну поверхню дійсности, майже напам’ять знає її жестикуляції, всю зовнішню техніку подій та ситуацій з їхніми поєднаннями й переплетеннями». Інша літературна розвідка про «Чорних янголів» Франсуа Моріака виглядає істотно слабшою: тут нема ні блискучих філософських метафор, ані неймовірної Шульцової інтуїції щодо викривання метафізичних основ літератури. Бруно Шульц просто фраґментарно переповідає сюжет і коментує його, лишаючи поза текстом усі таємниці та «стежки в саду».

Найціннішим літературознавчим складником зібрання є не розповідь про гігантів европейської літератури Франца Кафку чи Франсуа Моріака, а про зовсім невідомі особистості. Має рацію Кітовська-Лисяк у спостереженні, що Бруно Шульц не конче аналізував книжки чи авторів, котрі (як часто буває в літературній критиці) йому дуже імпонували, і не завжди в центрі його уваги були канонічні тексти. Шульца цікавили письменники геть невідомі та несправедливо забуті. Серед них, як можна помітити в «Літературно-критичних нарисах», Бернгард Келерман, Жан Жіоно, Дебора Фоґель, Марія Куцневічова, Карін Міхаеліс, Еґа ван Гарадт та інші. Для читачів, які навряд чи знають хоч би половину з них, Шульцові нариси відкриють нові літературні землі та горизонти.

Особливий шарм літературно-філософських мікротекстів Бруна Шульца в тому, що автор видимо й невидимо вплітає в них свою біографію, а інколи безпосередньо транслює свій досвід завдяки мові (найбільше вражає пронизливе звертання до Вітольда Ґомбровіча). Все це робить читання нарисів майже інтимним, утаємниченим і дуже домашнім. Зрештою, такою і є сама Шульцова творчість. Гарний переклад, рідкісні тексти, чудові теми – ось лише декілька причин, щоби придбати цю книжку та насолоджуватися письмом зі справжньою «силою захоплення».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Катерина Девдера ・ Березень 2017
Знаний німецький письменник Алоїз Принц є автором низки життєписів, зокрема Германа Гесе, Франца...
Ганна Протасова ・ Серпень 2016
У книжці зібрано літературно-критичні та есеїстичні нариси Миколи Рябчука, більшість із яких...

Розділи рецензій