Василь Габор, Олена Шарговська, Мар’яна Сайка та ін. Література плюс № 9–10 (34–35), 2001

Січень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
107 переглядів

Нове число часопису відкриває розлоге інтерв’ю: Василь Габор цікавиться думкою Віктора Неборака про модернізм, постмодернізм, бурлеск, балаган, буфонаду й ще багато про що.

В рубриці «Плюс дискусія» цього разу Оля Гнатюк, Анатолій Дністровий, Елеонора Соловей, Сергій Яковенко та Леся Демська-Будзуляк міркують над явищем літературного покоління, – всі, крім останньої дискутантки, сходяться на тому, що поділ на шістдесятників, вісімдесятників та дев'яностіників є доволі умовним і нічим не виправданим.

Тему поколінь у літературі продовжує Олена Шарговська в огляді «Хіба можна словом “ретро" все, що було в нас, називати?». Авторка аналізує книжки, присвячені періоду 60–80-х років, зазначаючи: «Чим далі у часі стає та епоха, тим нагальніше потреба у виданнях, що подають саме контекст, адже найвагоміші тексти вже надруковано, а глибоке їх розуміння без огляду на реалії написання неможливе».

Враженнями від фестивалю «Україна–Польща–Європа», що тривав від 29 листопада до 2 грудня в Польщі, ділиться Мар’яна Сайка («Ґраджєніце: світло в снігах»). Ірина Дробот розповідає про фотовиставку «Позитивні життя» (Центр сучасного мистецтва), присвячену хворим на СПІД в Україні, а Дзвінка Матіяш про сценографічну композицію О. Оверчука «Площа Святої Трійці» за мотивами творів Бруно Шульца, поставлену в Київському Молодому театрі.

Також в цьому номері читайте сучасних французьких поетів у перекладі Євгенії Кононенко, «Святвечірнє оповідання» польського прозаїка Анджея Стасюка в перекладі Ігоря Пізнюка та поему «Ностальгія» Анатолія Дністрового.

Про українську поетесу Домініку Дудар представницю генерації молодших символістів, «чия поетична творчість виявилася цілком “захованою" в періодиці та літературних збірниках кінця 1910-х першої половини 1920-х років», дізнаємося з традиційної рубрики Степана Захаркіна «Плюс архів». І цього разу це таки справді його публікація, бо «розвідка Степана Захаркіна про взаємини Павла Пилиповича і Алєксандра Блока», про яку «Критика» (2001, ч. 11, с. 5) повідомила в анотації попереднього числа «Літератури плюс», насправді належить одеському (дослідникові Григорію Зленку. Перепрошуємо за помилку.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика,...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій