Світлана Матвієнко, Тамара Денисова, Андрій Мокроусов. Література плюс, ч. 8 (33), жовтень 2001

Листопад 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
79 переглядів

У публікації на першій сторінці чергового номера «Літератури плюс» відлунюють події 11 вересня. Інтерв’ю Світлани Матвієнко з доктором філологічних наук, фахівцем у царині американської літератури та культури професором Тамарою Денисовою називається «Америка – це неоднорідність...». І, можна додати, – непослідовність, на що вказують доволі суперечливі оцінки самої співрозмовниці, котра, виокремлюючи в американському культурологічному процесі такі моменти, як здоровий прагматизм, високий рівень демократизації суспільства загалом та культури середнього американця зокрема, однак застерігає, що «не треба нести цивілізацію туди, де її не потребують».

Три статті в рубриці «Дискусія плюс» – «Post-post-критика» Дмитра Стуса, «Критика як творення чи спотворення читача» Андрія Мокроусова та «Літературна критика в Україні: від порнографії до еротики» Андрія Бондаря об’єднує, як видно вже з назв, проблема окреслення предмету та орієнтирів сучасної літературної критики. Заявляючи в один голос про катастрофічну відсутність вдумливого Критика та не менш вдумливого Читача, плюс, звісно, економічні негаразди, вони, втім, висловлюють найщиріші побажання та сподівання щодо творення літературного процесу. «За цих умов пріоритетним має стати розвиток маскульту – популярної і легкої для читання літератури. Бажано на українську тематику. Ще краще – українською мовою» (Стус). «Попри очевидну безвихідь ... сподіватися на якийсь новий, таки справді “веселий” творчий чин, що його час од часу прагнули всі, хто був свідомий природи літературного діла» (Мокроусов). «Особисто мені хотілося б мати два види критики – з одного боку, оглядову, поверхово-рекламну (що вийшло, де купити...), а з другого – серйозну, докладну й відповідальну» (Бондар).

Іронічно-дотепний Ростислав Семків висловлюється в есеї «Свідчення демаршу» з приводу ще однієї інкарнації невмирущого «станіславського феномена» – з’яви добірки поезій «Станіслав 2» (в рамках українсько-російського фестивалю «Південний акцент»), у якій «7 найкращих українських поетів репрезентують свій доробок обома мовами». Загалом автор зазначає кілька аспектів корисності цієї книжки, приміром, трансгеополітичний.

Підбити певні підсумки процесів, що відбулися в українському літературознавстві за останнє десятиліття, зокрема, оглянути здобутки ґендерних та феміністичних студій намагається Віра Агеєва у статті «Логос і ерос». Вона підкреслює, що дана тематика «в дев’яності роки не була чиєюсь епатажною примхою чи даниною моді», а радше, навпаки, завдячуючи саме їй, сучасні літературознавці змогли дати нові підходи до прочитання визначних представників нашого письменства.

Окрім цього, газета вміщує добірку поезій Тадеуша Ружевича в інтерпретаціях Остапа Сливинського, розвідку Степана Захаркіна про взаємини Павла Филиповича і Алєксандра Блока, статтю Світлани Матвієнко «Філософи про “інше”» та цілу низку різноманітних літературних і навкололітературних новин.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Розділи рецензій