Сергій Жадан. Лілі Марлен

Лютий 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
329 переглядів

Харків: Фоліо, 2009.

Видається, що «антологійність» є однією з характерних творчих схильностей Сергія Жадана. Не дарма він – організатор стількох проєктів літературних і не лише винятково літературних антологій. Не дарма в нього вийшло стільки власних книжок, що їх можна охарактеризувати жанровим означенням «вибране». Поетична збірка «Лілі Марлен» – одна з них. Утім, не лише чергове поетове вибране, а ще й спільний проєкт із харківським фотографом Ігорем Нещеретом.

Того, хто вперше знайомиться із Жадановою творчістю, можуть привабити дуже різні її риси, але переважно зовсім не любовний ліризм. Хтось, може, навіть і не повірить, що цей ліризм у Жадана є. «Лілі Марлен» передусім – для них. Ці поезії всі (ну, майже всі) так чи так присвячені коханню. Властиво, коханню до жінки (в тому числі й жінки до жінки; до речі, саме розділ «Лесбійки» і містить низку досі ніде не друкованих віршів). Жінка та її тіло так само є й головним об’єктом Нещеретових світлин. Назву книжки підказав винесений в епіграф однойменний вірш німецького поета Ганса Ляйпа, написаний під час Першої світової війни. Композитор Норберт Шульце написав до нього музику, і цю пісню співала Марлен Дитрих.

Цей ліризм дуже зворушливий і меланхолійний: від сторінок віє смутком, самотністю, ніжністю. Де тут той Жадан, котрого називали епатажним, цинічним, стьобним, лайливим? Уже точно не в словах:

 

$ніщо її не зупинить

ніхто її не переконає

близько 100 тисяч слів і словосполучень

і навіть не можна з нею поговорити$

 

А от героїні-жінки виявляються багато чим активніші та бадьоріші за своїх «вертерів».

Книжка «Лілі Марлен» укотре нагадує кожному, хто хоче бути, за висловом Набокова, «добрим читачем», той простий факт, що творчість будь-якого талановитого автора завжди має в собі простір для нового прочитання, нової грані. Не бійтеся перечитувати вже прочитане та переглядати вже побачене, ніби кажуть нам сентиментальні Сергій Жадан та Ігор Нещерет.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Вірші Мандрик-Куйбіди, що складають основний матеріял книжки, лише підтверджують: ця постать має...
Інна Булкіна ・ Квітень 2017
Сергій Жадан завжди тяжів до віршованого епосу, до створення «хроніки», розлогої історії про великі...

Розділи рецензій