Андре Шиффрин. Легко ли быть издателем. Как транснациональные концерны завладели книжным рынком и отучили нас читать

Лютий 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
103 переглядів

Москва: Новое литературное обозрение, 2002.

Книга американського видавця, кавалера ордену Почесного Леґіону (Франція), лавреата однієї з найпрестижніших літературних премій Італії Андре Шифрина є чимось середнім між мемуарами професіонала і памфлетом. Він написав її, спираючись на власний досвід видавничої діяльности, а також розпитавши багатьох колеґ у США й за кордоном про те, як зміни сталися в їхній професійній діяльності і взагалі в американському книговиданні за останні пів століття. За точку відліку Шифрин бере початок 1940-х років, коли за участю його батька Жака Шифрина в Нью-Йорку було засновано маленьке еміґрантське видавництво під назвою «Пантеон букс». Протягом двадцяти років свого незалежного існування, спеціялізуючись на інтелектуальній літературі, воно познайомило американських читачів із багатьма творами европейських авторів. Згодом «Пантеон» став підрозділом видавничого гіганта «Рендом-Гаус». У 1990 році, коли нові власники концерну почали вилучати з планів усе, що не відповідало смакам масового споживача, редактори «Пантеону» подали заяви про звільнення. Заснувавши незалежне видавництво «Нью-Прес», Андре Шифрин за головне правило взяв якість, а не прибутковість книжок. Детально розповідаючи про розквіт і загибель «Пантеону», автор висвітлює приховане життя великих комерційних видавництв, а також показує механізми, що їх використовують концерни в боротьбі за контроль над ринком. Але всупереч тому, що інтелектуальні книжкі не досить рентабельні навіть у паперовій версії, не кажучи вже про режим «он-лайн», незалежне видавництво здатне вижити, – доводить Шифрин, ділячись досвідом «Нью-Прес». Хоча невідомо, резюмує він, чи стануть люди витрачати на них досить часу, сил і грошей, особливо під час економічної кризи, – хоча до цих «безперспективних» книжок належать головні книги нашого часу.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Редакція Критики ・ Серпень 2018
Спогади історика Ярослава Федорука «На перехресті століть» сфокусовано на постаті львівського...
Володимир Шелухін ・ Червень 2017
Індивідуальну історію індивідуального поневіряння помножено на мільйон. Однак, попри назву й...

Розділи рецензій