Микола Ткач, Леонід Тимошенко, Віктор Заруба. Київська старовина, 2003, № 1

Травень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
56 переглядів

В новому числі часопису давньоруську проблематику представлено лише однією статтею Миколи Ткача – він робить спробу систематизувати головних мітичних персонажів язичницькою культу князя Володимира в тижневому циклі, химерно переплітаючи у своєму дописі загальновідомі факти й нічим не підкріплені вигадки.

Декілька змістовних публікацій присвячено історії XVI–XVII сторіч. Леонід Тимошенко вміщує нарис біографії перемиського православного єпископа доби Берестейської унії Михайла Копистенського. Віктор Заруба розглядає місце «українського питання» в системі европейської політики останньої чверти XVII сторіччя. До найкращих також належить стаття Володимира Маслійчука «Козацька старшина слобідських полків XVII–XVIII ст.: “родинний клан” та досягнення соціяльного статусу».

Дві статті присвячено історії київського Подолу: Олена Попельницька аналізує опис Київського замку 1552 року як джерело з історичної топографії Подолу XVI–XVІI сторіч, а Леся Толочко пише про долю багатостраждального фонтана «Самсон і лев».

Сергій Карамаш та Олександр Зінкевич уміщують нотатку про документи з історії Кавказької війни 1817–1864 років із фондів Державною архіву міста Києва. Олена Заєць стисло оглядає розвиток товарного сільськогосподарського виробництва на Чернігівщині у другій половині XIX сторіччя. Олександр Галич у поверховій конспективній статті звертається до літературного доробку галицького художника Корнила Устияновича. Невелика розвідка Сергія Стельмаха під претензійною назвою «Інтернаціональна наука і національна культура: европейські університети й академічне співтовариство в оцінках вчених Київського університету (друга половина XIX – початок XX ст.)» не містить ні спостережень над проблемою, винесеною в заголовок, ані «оцінок», обіцяних у підзаголовку, а лише коротко інформує про закордонні відрядження викладачів Університету св. Володимира в означений період.

«Українське питання» в публіцистиці німецького філософа Рудольфа Ойкена часів Першої світової війни – предмет розвідки німецького славіста Уве Дате. Статтю Андрія Рукаса присвячено щільності ОУН на території Львівського воєводства у вересні 1939 року.

Ніяк не завершиться публікування Винниченкових щоденників. Цього разу друкуються записи за 1947 рік. Коментаторка нескінченної публікації, доктор філологічних наук Галина Сиваченко, достеменно знає, що Рене Декарт помер у 1950 році, а от коли померли архієпископ Мстислав (Скрипник) або письменник Василь Чапленко, їй не відомо – адже це сталося по виході останньою тому «Енциклопедії українознавства», з якої вона черпає свою коментаторську премудрість.

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже...
Дмитро Шевчук ・ Травень 2016
Сторіччя від початку Першої світової війни — це нагода замислитися про причини і наслідки цієї...

Розділи рецензій