Тарас Шумейко, Наталя Старченко, Леонід Тимошенко та ін. Київська старовина. 2001, № 4

Жовтень 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
88 переглядів

У новому числі «Київської старовини» Тарас Шумейко у статті про езотеричну природу «Слова о законі і благодаті» Іларіона Київського демонструє на прикладі інтерпретації зразків лексичної та пропозиційної символіки продуктивність застосування до тексту давньоруської пам'ятки методів середньовічної герменевтики. Наталя Старченко завершує розпочатий в останньому торішньому числі розгляд  шлюбних стратегій волинських вдів кінця XVI століття. Леонід Тимошенко аналізує амбівалентну роль єзуїтів в організації та проведенні Берестейського собору 1596 року. Черговий розділ свого панорамного огляду інтелектуальних впливів Заходу на духовне життя української еліти в XVII–XVIII століттях Володимир Потульницький присвячує темі «Преромантизм в Німеччині і в Україні». Друкується невідома рання стаття Віктора Петрова «Г.С.Сковорода. Спроба характеристики» – прикро тільки, що публікатор, історик-медієвіст Василь Ульяновський, замість фахового аналізу роботи Петрова в контексті розвитку сковородинівських студій присвячує своє супровідне слово необов'язковим і, прямо скажемо, малокомпетентним міркуванням про особливості почерку письменника і науковця, мову його праці тощо.

Журнал першим знайомить українського читача з фраґментом книжки Юрія Луцького про Миколу Гоголя, рецензованої свого часу на шпальтах «Критики». У розвідці Олеся Федорука описано неоднозначні взаємини Пантелеймона Куліша з народовцями наприкінці 1860-х років у зв'язку з історією становлення в Галичині культу Шевченка. Ксеня Кебузинська докладно розглядає зміст і рецепцію п'єси Поля Деруледа «Гетьман» у контексті соціокультурної ситуації у Франції в перші роки після франко-пруської війни 1870–1871 років; її статтю значною мірою побудовано на важкодоступному і практично не розробленому матеріалі французької періодики ХIХ століття. Алла Ковальчук на основі прозової творчості Івана Франка з'ясовує еволюцію його поглядів на психологію переступника.

Цикл нарисів Аделіни Гриценко про прем'єр-міністрів України часів Директорії відкривають стислі, але змістовні сильвети Володимира Чехівського та Сергія Остапенка. У статті Віктора Матвієнка окреслено дипломатичну діяльність Християна Раковського в ході мирних переговорів 1918 року у Бресті й на посаді Наркома закордонних справ УСРР.

Продовжуються раніше розпочаті публікації: розділів із «Щоденника» Володимира Винниченка (цього разу – за 1941 рік) і повісті Юрія Косача «Еней і життя інших».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій