Олексій Толочко, Петро Толочко, Микола Котляр. Київська старовина, 2000, №№ 5–6

Квітень 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
123 переглядів

У двох останніх минулорічних числах журналу Олексій Толочко продовжує свій цикл «Заміток з історичної топографії домонгольського Києва». Цього разу він аналізує суперечки навколо розташування Аскольдової могили і Турової божниці, а також місця зупинки князя Михайла Всеволодовича у 1241 році. Петро Толочко у статті «Хозаро-іудейське заснування Києва: до історії міфу» (ч.6) піддає критиці гіпотезу, яку висунули Норман Голб і Омелян Пріцак. Микола Котляр уміщує кінцеві розділи студії про дипломатію галицьких і волинських князів (чч. 5, 6). Андрій Плахонін переглядає питання про перебування князя Ростислава Володимировича на Волині (5), а Юрій Писаренко робить спробу нового тлумачення фіналу «Слова о полку Ігоревім» (6).

Леонід Тимошенко з’ясовує роль Михайла Рагози в історії Берестейської Унії (5). Привертають увагу статті Наталі Старченко про шлюбну стратегію вдів на Волині наприкінці XVI століття (початок) і Тетяни Шевченко про викладачів Луцького єзуїтського колеґіуму в першій половині XVII століття (6). Степан Горошко в розвідці про Дрижипільську битву 1655 року полемізує з ранішими дослідниками цієї події (5). Ігор Смуток зупиняється на адміністративно-територіальному устрої Самбірської економії XVI–XVIП століть (6), а Ігор Сапожников – на топографії Лівобережного Подністров’я в середині XVIII століття (5). Ігор Лімборський аналізує рецепцію творів Канта в українській естетиці першої третини XIX століття (5).

Василь Ульяновський публікує документи про розстріл більшовиками ченців Мгарського монастиря 1919 року (6); Галина Сиваченко (в супроводі власних дещо поверхових коментарів) – щоденники Володимира Винниченка за 1931–1936 роки (5, 6); Дмитро Малаков – список київських інтеліґентів, що зверталися 1942 року з проханням про матеріальну допомогу до Київської міської управи (5).

Тамара Гундорова аналізує Київський міф в українській літературі початку XX століття (6). Олександр Федорук друкує фраґмент монографії про художника Миколу Бутовича (5, 6), а Георгій Лебєдєв – статтю про мистецький доробок родини Кричевських (6). Павло Федченко вміщує цікавий нарис про класика української текстології Миколу Сиваченка (6).

Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Видання завершує чотиритомовий проєкт публікації джерел про Хмельниччину. Воно висвітлює роки...
Оксана Булгакова ・ Квітень 2018
Монографію присвячено святам і дозвіллю українців, які з різних обставин у роки Другої світової...

Розділи рецензій