Альфонс Брюнінґ, Тетяна Люта, Татьяна Опаріна.... Київська Академія. Випуск № 4

Вересень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
184 переглядів

Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007.

У першому блоці традиційно зібрано статті, присвячені історичній Києво-Могилянській академії, тобто періодові XVII–XVIII століть. Альфонс Брюнінґ обговорює ідеологічне й історичне підґрунтя заснування Київського колеґіюму в 1631–1632 роках у контексті традицій єзуїтських шкіл, схоластики та шляхетського суспільства з його культурою дискусій, поширеною в Польсько-Литовській державі. Тетяна Люта підважує усталені дослідницькі інтерпретації ледве не двохсотрічної давнини, аналізуючи історіографічний аспект дарчої Галшки Гулевичівни Київському братству. Татьяна Опаріна присвятила статтю темі хрещення Русі в «Палінодії» Захарії Копистенського та її рецепції в Росії в першій половині XVII століття. Лариса Довга спробувала виокремити «соціяльні» аспекти в трактаті Інокентія Ґізеля, розглядаючи їх як початок формування нової православної антропології, адаптованої до життєвих реалій XVII століття. Ірина Бондаревська полемізує з Володимиром Литвиновим щодо правомірности наділення «просвітництвом» Теофана Прокоповича та Григорія Сковороди, зіставляючи їхні «непросвітницькі» теологічні способи мислення. Максим Яременко з невтішними висновками простежує життєві колізії випускника Київської академії Йосифа Кленчинського наприкінці XVIII століття, коли той став монахом Києво-Видубецького монастиря, сприймаючи своє навчання як засіб вивищитися над оточенням.

Статті другого блоку стосуються XIX – початку XX століття, тобто періоду Київської духовної академії. Сергій Головащенко аналізує деякі аспекти бібліологічної спадщини Стефана Сокольського. Віктор Козловський реконструює уявлення професора Київської духовної академії Маркеліна Олесницького про витоки та природу практичної філософії. Світлана Кузьміна розглядає проблеми філософії освіти в творчості Петра Ліницького, який понад сорок років викладав метафізику в Київській духовній академії. Марина Ткачук висвітлює роль академії в освітянському «автономізаційному» русі початку XX століття. Людмила Пастушенко осмислює місце у філософському житті Києва початку XX століття останнього професора КДА, видатного релігійного філософа та богослова Петра Кудрявцева (1868–1940).

Рубрику «Документи і матеріяли» розпочинає публікація Ігоря Тесленка: автор друкує нові матеріяли про походження та волинську рідню ректора Київського колеґіюму о. Ігнатія Старушича. Катерина Диса, проводячи паралелі із західноевропейською традицією, вивчає український варіянт угоди з нечистим на прикладі судових справ XVII–XVIII століть, зокрема справу від 1749 року про колишнього спудея Івана Роботу. Микола Михайлуца простежує життєвий шлях митрополита Віссаріона (Пуя) від навчання в Київській духовній академії до місіонерського служіння в окупованій Україні. Олег Бажан та Олександр Лошицький публікують документ радянських спецслужб 1968 року, в якому йдеться про збір підписів студентів політехнічного інституту проти перебудови корпусів КМА. Випуск завершують дві рецензії: Галина Чуба відгукується на книжку Марка Мельника «Антропологічна проблематика у творах Петра Могили» (Ольштин, 2005), а Оксана Задорожня на монографію Людмили Шарипової про аналіз бібліотеки Києво-Могилянської академії в 1632–1780 роках (Манчестер–Нью-Йорк, 2006).

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Сергій Гірік ・ Листопад 2016
Черговий том «Запісаў» є найбільшим за обсягом випуском альманаху в його історії, що сягає майже...
Дмитро Шевчук ・ Травень 2016
Сторіччя від початку Першої світової війни — це нагода замислитися про причини і наслідки цієї...

Розділи рецензій