Галина Чуба, Міхаіл Дмітрієв, Алена Шумовіч.... Київська Академія. Випуск 2–3

Червень 2007
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
160 переглядів

Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006.

Попередній перший випуск вийшов іще під старою назвою «Наукові записки. Т. 35. Київська Академія» (2005). У новому подвійному числі дотримано принципу рубрикації: «Києво-Могилянська академія», «Київська духовна академія», «Документи і матеріяли». Часопис уміщує роботи українських, білоруських, російських, польських та італійських дослідників. У рубриці «Києво-Могилянська академія» (КМА) Галина Чуба розглядає особливості перекладу «Учительного Євангелія», що його 1616 року здійснив Мелетій Смотрицький, у контексті української гомілетичної літератури. Міхаіл Дмітрієв простежує «етніцизацію» історичної пам’яті східних слов’ян на прикладі Інокентія Ґізеля та Теодосія Софоновича. Архієпископ Ігор (Ісіченко) аналізує риторику й барокове проповідництво у шкільній культурі Києва XVI століття. Алена Шумовіч розглядає історію створення та експозицію музею-бібліотеки Симеона Полоцького в Полоцьку. Леся Довга розповідає про нову візію влади, що поширювалася в православному богослів’ї Київської митрополії в середині XVII століття, на прикладі трактату Інокентія Ґізеля «Мир з Богом чоловіку». Ярослава Стратій присвятила розвідку аналізові поняття recta ratio, наявного в могилянських філософських курсах XVII–XVIII століть, а також його ролі у формуванні тогочасних правових концепцій. Володимир Литвинов запитує, а чи був Теофан Прокопович (1681–1736) раннім просвітником в Україні, розуміючи просвітництво як поширення освіти. Микола Симчич спробував окреслити впливи, яких зазнавало викладання філософії в Києво-Могилянській академії кінця XVII–XVIII століть. Джована Броджі Беркоф аналізує унікальну збірку неопублікованих проповідей Стефана Яворського з Російського державного історичного архіву в Санкт-Петербурзі. Марія Кашуба простежує наслідування морального вчення Аристотеля в курсах етики професорів КМА. Джована Сєдіна, на прикладі поетик Рафаїла Заборовського, знайомить читача з жанрами неолатинської поезії, поширеними серед києво-могилянських професорів. Максим Яременко перевіряє успішність вихідців із родин духовенства у навчанні в КМА у 1730–1750-х роках. Олена Дзюба зосереджується на тому, як у середині XVIII століття студенти й професори КМА трактували «честь і безчестя». Оксана Прокоп’юк присвятила статтю вихованцям КМА в канцелярії Київської духовної консисторії у 1721–1786 роках, зокрема їхньому кар’єрному ростові та почуттю корпоративної єдности. Оксана Задорожна зосереджується на реґламентуванні часу в повсякденні студентів КМА, намагаючись окреслити спільні моменти для різних видів занять. Світлана Кагамл ик досліджує інтелектуальне середовище та різновиди діяльности могилянців у Києво-Печерській Лаврі у XVIII столітті, їхні послушницькі обов’язки, ієрархічне просування, інтелектуальні запити. Тереза Хинчевська-Генель розповідає про праці польської історіографії, в яких вивчалась КМА, зокрема постать Петра Могили.

В рубриці «Київська духовна академія» (КДА) Віктор Козловський аналізує антропологічні засади в курсі лекцій професора КДА М. О. Олесницького у зв’язку з впливовими філософськими вченнями XIX століття. Костянтин Сігов аналізує наратив видатного вченого КДА, біблеїста о. Олександра Глаголєва (1872–1937), описуючи його подорож зі студентами до Єрусалима в 1911 році. Сергій Головащенко реконструює шляхи засвоєння европейських книжкових джерел у галузі бібліології та біблеїстики в КДА кінця XVIII – початку XIX століття. Марина Ткачук розмірковує над специфікою філософування, яке поширювалося в стінах православних духовних академій Російської імперії XIX – початку XX століття. Світлана Кузьміна підводить риску під дослідженнями філософсько-педагогічної спадщини КДА, визначаючи джерелознавчі та методологічні проблеми її дальшого вивчення. У рубриці «Документи і матеріяли» Костянтин Суторіус подає детальний опис двох рукописів із теологічними лекціями Йосифа Волчанського за 1721–1725 роки, а о. Юрій Мицик уперше окреслює життєвий шлях видатного українського церковного та громадського діяча о. Филимона Кульчинського.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Андрій Блануца ・ Жовтень 2018
Випуск присвячено ювілею одного з редакторів часопису, доктора історичних наук, професора Кам’янець...
Олег Кисельов ・ Червень 2018
Книжка, назву якої можна перекласти як «Вивчення релігій за закритою і відкритою “залізною завісою...

Розділи рецензій