Андрій Кондратюк, Любов Пономаренко, Роксана Харчук.... Кур’єр Кривбасу, 2017, № 326–327–328

Лютий 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
242 переглядів

«Кур’єр Кривбасу» за січень–березень 2017 року розпочинається строкатим прозовим блоком. «Солдатські спогади» з циклу «Новели нашого хутора» Андрія Кондратюка — трохи сентиментальна і жорсткувата сільська історія, в якій багато кому найцікавішою здасться колоритна західно-поліська говірка. Оповідання Любові Пономаренко «Дзвоник для Шарлотки» читається як побутова притча, вибудувана на завжди вдячному для літератури тлі змін, які приносить час. Тут ці зміни відтінюють долю харизматичного студента-«літстудійця» з вісімдесятих років. Текст Роксани Харчук «Все про мого сина» особливий. Написаний у напружено-сповідальному дусі, він зображує болісну історію жінки, яка мусить давати раду з раком, збайдужінням чоловіка, підлітковими вибриками сина. Текст залишає важке й сильне емоційне враження, водночас він надзвичайно промовисто портретує темні аспекти життя сучасного українського суспільства, а також може бути приводом для роздумів щодо меж власне художнього тексту.

Добірка оповідань Олега Кочевих «Light jazz» контрастує з попередньою публікацією: це романтичні й ліричні мініятюри із життя міської молоді, з відповідною легкістю в «повітрі» тексту, хай навіть дещо ретроспективно-ностальгійною. У числі також видруковано початок «Вибіркових спорідненостей» Йогана Вольфґанґа фон Ґете в перекладі Юрка Прохаська. На першому сюжетному плані — життя приємного аристократичного подружжя, яке запрошує в гості чоловікового друга й племінницю дружини. За ідилічними й смачними описами прогулянок, розваг і симпатій відгадується багатошарова символіка, зокрема алхімічна і масонська.

Перекладачки Тетяна та Катерина Кудріни знайомлять із не надто знаним у нас німецьким письменником Максом Давтендеєм, а саме з оповіданням «Пісня дощу», в основу якого лягли екзотичні японські мотиви. Рубрику поезії присвячено двом українським авторам, у чиїх віршах перше і сильне враження справляє сама фактура мови. Добірка текстів Петра Мідянки досить традиційна для поета: блискучу закарпатську діялектну палітру поєднано з духом історії та особливою «пейзажною» задумою. Іван Лучук («Хоч щось про ніщо») представляє жартівливі вірші з «формалістичною», проте дещо наївною і курйозною мовною грою.

Що ж до перекладних віршів, то Валерія Богуславська продовжує знайомити читачів зі спадщиною поезії мовою їдиш. Біографічна нотка від Валентини Кузнецової супроводжує тексти Альтера Еселіна, досить філософічні, притчеві, епічні. У числі вміщено уривок із майбутньої книжки літературознавця й публіциста Володимира Панченка про Миколу Зерова. Фраґмент «Київські “табунки” 1919–1920 років» — цікавий, насичений фактами й іменами текст про літературне життя Києва в бурхливі та страшні роки, коли місто було, за влучним означенням Павла Тичини, «сторозтерзане» постійними нападами кількох окупаційних армій та загальним суспільним розвалом, що настав після революційного підйому 1917 року.

Документальна публікація Марка Роберта Стеха знайомить із листами видатного письменника-експериментатора і культуртреґера української еміґрації Ігоря Костецького до художника Юрія Соловія. Марта Тарнавська пропонує уривки зі свого щоденника, присвячені активності українців під час Міжнародного конґресу ПЕН-клубу 1986 року. «Бесіди» письменників Олександра Клименка та Галини Пагутяк є зумовленою інтернет-комунікаціями модифікацією традиційного діялогу, в якому співрозмовники з’ясовують ставлення до літературних, культурних, суспільних тенденцій.

Ярослав Голобородько в статті «Сонграйтер, який більше ніж сонграйтер» розповідає про нещодавнього несподіваного нобелівського лавреата в царині літератури Боба Дилана. Завершує число привітання лавреатам «Кур’єра Кривбасу» за 2016 рік. Це — Божена Антоняк, Ярослав Мельник, Микола Воробйов, Марко Павлишин, Олексій Жупанський і Марко Роберт Стех.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Олег Коцарев ・ Грудень 2017
Число розпочинає оповідання Ірини Шувалової, більш відомої як поетки (а «проза поета» нині — явище...
Катерина Девдера ・ Серпень 2016
Нове видання есеїв Віри Агеєвої, однієї з провідних дослідниць української літератури ХХ століття...

Розділи рецензій