Андрій Кондратюк, Василь Слапчук, Євгенія Кононенко.... Кур’єр Кривбасу. 2016, № 317–318–319

Січень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
267 переглядів

Квітнево-червневе число «Кур’єра Кривбасу» за тематикою та стилістикою матеріялів є одним із найстрокатіших за останній час. Розпочинається видання невеличкою повістю Андрія Кондратюка «Старина». Це дуже локальний твір, у якому всі сюжети й теми відгалужуються від одного сільського кутка, розгортаючись у біографії, події, тенденції, спостереження за минулим і сьогоденням. Такий собі конструктивістський принцип, але твір дуже далекий від аванґардистських шукань. Навпаки, перед нами — підкреслено традиційна проза, стилізована, з елементами одного з північно-західних діялектів української мови.

«Роман & Роман» Василя Слапчука, текст, означений як «глава з роману», — грайливий, інтертекстуальний — така собі пародія на хрестоматійні постмодерні засади побудови прози, де кожен поворот виявляється лише приводом для чергової цитати; на неї також перетворюються будь-які стосунки, наміри, конфлікти, і «навіть сексом» не шкода пожертвувати заради ще кількох нескінченних принагідних алюзій.

Євгенія Кононенко представляє оповідання «Готелька на Борщагівці». Це проста іронічна психологічна притча про крихкість світу, в якому співіснують двоє людей (хоч глибоко закоханих, хоч випадкових співмешканців), утілена у вимірі «квартирного питання». Умовному щастю пересічної пари не загрожували жодні пертурбації, жодні побутові негаразди, аж поки на обрії з’явилася спадщина у вигляді малогабаритної квартири на криміногенній київській околиці — Борщагівці.

Зате «Мандрівне» Олега Кочевих є суто ліричним оповіданням. Характерні дорожні психологічні замальовки, зворушливо-наївні пейзажні мазки, а також особлива, емоційно потужна атмосфера повернення до місць юности — все це передбачено, але й бажано приводить героїв тексту до спалаху пристрасти, який потім щасливо… безслідно зникає. Не менш пристрасним є текст «Більше за життя» Ольги Деркачової — в ньому круті віражі особистих історій розсипаються на фраґменти, позначені впливом війни на сході України.

Рубрику перекладної прози представлено трьома авторами. Оповідання польського письменника Павела Гілє (переклад Лариси Андрієвської) є приємним естетським милуванням епізодами приватної історії в антуражі повоєнного Ґданська з відсиланнями до історії «масштабнішої». Австрійський класик Ґустав Майринк (переклад Катерини Кудріної) заводить читача у круговерть містичних пригод і візій, із неодмінним Бафометом, чарівниками й непростими шляхами до себе. А литовець Юрґіс Кунчинас (переклад Катерини Міхаліциної та Марюса Бурокаса) пропонує пародію на авантюрний текст, у якому перемішано ознаки найрізноманітніших історичних епох і подій нашої частини Европи.

Розділ «Поезія» відкриває Василь Старун. Його вірші є доказом того, що й сьогодні можна далі розробляти традиційний набір образів і символів любовної лірики, бо «є Ти під Небом — і вві сні». Олександр Астаф’єв натомість активно працює з різновимірною метафорикою, загальними, часто пейзажно-філософськими мотивами й інкрустує вірші технічними, науковими та іншими поняттями й термінами, що можуть виглядати маркерами нинішньої доби. На тлі цих добірок вирізняються колоритом вірші ромської української поетки Рані Романі «Циганське щастя». Її тексти за допомогою підрядників переклав Андрій Любка. Вірші виглядають доволі наївно й дитинно, але — повторюся — колоритно. Тут цікава й тема самоусвідомлення ромів, із об’єктивних причин маловідома читачам інших народів.

Поетка й перекладачка Валерія Богуславська представляє Абрама Суцкевера, який писав мовою їдиш. Знайомить із його яскравою біографією (досить сказати, що він зумів утекти як із нацистського ґета, так і з «соцтабору» наприкінці сорокових, коли йому загрожували пізньосталінські антисемітські репресії), а також із його неоромантичною поезією. Валентина Давиденко пропонує несподіваний, але якісний набір італійської поезії різних століть. Це Чино да Пістоя, Себастіяно Сата, Джакомо Леопарді, Мікелянджело Буонароті, Данте Аліґ’єрі, Дино Кампана, Ґабріеле Д’Анунціо, Лаура Батифері.

У нарисі «Травневі зустрічі» Софія Майданська розповідає про однойменний музичний фестиваль в Умані, що є для авторки приводом поміркувати і над історичною спадщиною, зокрема досить абстрактно покритикувати спадщину радянську.

Цікаву мініятюрну розвідку літературознавця Юрія Барабаша «Всі ці слов’яністи та європеїсти…» присвячено критику Юрію Шерехові, його трактуванню творчости Миколи Гоголя, зокрема в контексті дискусій між «західниками» та «слов’янофілами» в Російській імперії та концепції «національно-органічного стилю» в українській еміґрації повоєнного ХХ століття. Барабаш критикує Шерехові постулати про Гоголя як «джерело» «національно-органічного стилю», про Осьмачку як «учня Гоголя».

Василь Габор згадує відвідини письменника Олександра Жовни у нарисі «У гостях в Олександра Жовни в Новомиргороді». Ярослав Голобородько аналізує цикл романів письменниці Дорис Лесинґ, Владислава Москалець висвітлює нещодавню збірку есеїв дослідниці літератури Елеонори Соловей «Притча про поетів», а Федір Шепель анотує чергове число часопису «Історичний календар Кіровоградщини на 2016 рік. Люди. Події. Факти».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Січень 2014
Обкладинку числа «Проникливий погляд. Комунізм і його епоха» прикрашає колаж із пам’ятником...

Розділи рецензій