Володимир Яворський, Олександр Денисенко, Володимир Базилевський.... Кур’єр Кривбасу. 2005, листопад, № 192

Лютий 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
179 переглядів

Число починається з несподіванки – есею Володимира Яворського «Абсурдне протиріччя, про яке всі знають і не знають» під рубрикою «Тема». Це перший твір на політичну тематику в «Кур’єрі Кривбасу» навіть складно сказати, відколи. В есеї висловлено пропозицію зрівняти в правах ветеранів УПА та Червоної армії, водночас знявши з цих других титул «визволителів». Іще один ексклюзив числа – вельми рідкісна на сторінках сучасної періодики драматургія. Журнал друкує комедію Олександра Денисенка «Травень-вересень», яку можна було би за зразком анонсів комерційного кіна означити як «добру комедію». Дівчина, пародійно-ідеальне втілення образу української інтеліґентки-вчительки, внаслідок заплутаних еротично-соціяльних курйозів українізує «просунутого» хлопця з суржикового ідеально-кугутського середовища, а слідом за хлопцем рідну мову вчать родичі й друзі. Hе стовідсотково сюжетний твір, а єдина його формальна вибагливість криється в певній незґрабності й награності персонажів та частковій недоопрацьованості сюжетних ліній.

У поетичній рубриці вміщено переспіви давніх акадських, античних і китайських віршів, що їх зробив Володимир Базилевський (до традиційної «історичної» структури таких текстів непогано допасовано авторську мелодійність), і два нові верлібри Юрка Покальчука (у другому з них – «Пес» – особливо вдало поєднано нерівну побутову ритміку й фабулу з морально-метафізичними інтенціями). А Маріанна Кіяновська презентує переклади з Марека Кристияна Емануїла Бачевського. Вірші з безконечними перескакуваннями від символічного патосу до брутальної сюжетности, від не надто прозорих цитувань до простих опуклих предметів оздоблено цікавою передмовою перекладачки.

Текст «Neoліт» Ігоря Бондаря-Терещенка вже було принаймні частково вміщено в інтернеті. Тепер це роздуми про літературу, її інтенції та жести у 1990-х і 2000-х роках.

У прозовій частині – повільна, розлога, химерна й детальна новела Василя Трубая «Павутина» та продовження романів Олеся Ульяненка «Квіти Содому» й Ігоря Павлюка «Мезозой». Завершують число книгопанорама та леґенда про «спеціяльний чорний камінь», за допомогою якого колись плавили якісну мідь, а може, роблять це й дотепер.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ростислав Загорулько ・ Лютий 2018
Число містить публікації, присвячені теперішній ситуації у країнах Східної Европи. Відкривають його...
Юлія Бентя ・ Березень 2016
«Відчужені. Росія і Захід у 2015 році» — так називається березневе число часопису «Osteuropa», у...

Розділи рецензій