Людмила Таран, Валерій Шевчук, Теодозія Зарівна. Кур’єр Кривбасу

Жовтень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
65 переглядів

2003, ч. 165, серпень

У «Темі» серпневого числа Людмила Таран друкує стерильне інтерв’ю з Валерієм Шевчуком – «творчою особистістю рідкісного типу у нашій культурі», як каже авторка, не полемізуючи з ним, хоч і не погоджуючись із огульною оцінкою Соломії Павличко й Григорія Грабовича і тотальним запереченням фемінізму.

Літературну частину представляють: Теодозія Зарівна (повість «Дівчинка з черешні»), Ярослав Павлюк (оповідання «Ґладіятор»), добірки поезій Володимира Базилевського й Олександра Стернічука.

У своїй рубриці «Українська ґотична новела» Юрій Винничук поміщує твір Володимира Короленка «Судний день або Йом-Кіпур» і пише до нього передмову.

Тут-таки Володимир Карвацький, зосередившись на Винничуковій книжці «Вікна застиглого часу», зауважує «непроминальну значущість цього твору, принаймні для автора» і пророкує, що «Винничук, безумовно, стане одним з перших галицьких письменників-мільйонерів».

Євген Баран відгукується на роман Володимира Єшкілєва «Патос», стверджуючи: «Єшкілєв – це загальний стан української літератури... з її трагедійно-комічною розірваністю між естетичною свободою й національним служінням».

2003, ч. 166, вересень

Закони фізики стверджують: аби набрати інерції, треба від чогось добряче відштовхнутися. Тямлячи це, редакція вирішила вчинити дослівно, обравши за штовхальну силу Шевченківського лавреата Анатолія Дімарова. Що там казати, – вибір направду фундаментальний: розмовляючи з Теодозією Зарівною, маститий метр не розмінюється на дрібниці, тож на запитання: «Від цього приміщення ви і відштовхуєтесь на початку?» впевнено відповідає: «Я завжди відштовхуюся від життя». В яке «нікуди» віднесе інерція такої сюрреалістичної розмови, можна лише здогадуватися.

У рубриці «Проза» – Микола Вінграновський із (ні, це не «дежа вю», датовано 2003 роком) повістиною «Манюня». З цим зразком добротного «шістдесятницького» стилю сусідує химерний роман Олександра Денисенка «Містич»: розбитий на маньєристичні «оглави» драглистий текст, що зраджує вплив Валерія Шевчука. Втім, автора це навряд чи рятує.

На сторінках, відведених поезії, Софія Майданська, довго не думаючи, звертається відразу «До вічности...»; приземленіший Василь Махно, на противагу сусідці, потребує для надхнення засісти в якомусь «китайськім ресторанчику імлавім», «у корчмі», а чи «кав’ярні “Starbucks”», цмулячи як не вино, то бодай каву. Поезію, здогадно, слід шукати десь у проміжку між теологією першої та богемництвом другого.

Серед інших літературних публікацій числа – рання проза Валерія Шевчука, ґрунтовно відкоментована ним-таки дві готичні новели Павла Федюка. «Піруети на лезі мети» Андрія Лісового супроводить претензійна передмова Андрія Підпалого, в якій автор намагається утвердити існування з 90-х років київського поетичного неоаванґарду (бува й таке!) в особі «спочилих у Музі» Бриниха і Кубая та їхніх нині сущих і мало знаних спадкоємців.

Крім того, часопис публікує чергову «спробу» психологічного ексгібіціонізму Степана Процюка «Любити і ненавидіти», «Не зовсім мандрівні нотатки» Людмили Таран. Михайло Москаленко арґументовано полемізує з Романом Корогодським щодо того, яким було справжнє обличчя Віктора Петрова – письменника і самозваного неокласика, історика й археолога, таємного аґента НКВД–МҐБ–КҐБ, зрештою, як виявляється, коханця дружини Зерова.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Юлія Ємець-Доброносова ・ Березень 2019
Художні твори й есеї, мемуари і публіцистика, історичні та мистецтвознавчі статті у 27‑му числі «...
Олег Коцарев ・ Березень 2019
Тон цього строкатого числа задає інтерв’ю з письменником Валерієм Шевчуком. Розмова має шанси стати...

Розділи рецензій