Іванна Гуржій, Олександр Гуржій. Купецтво Києва та Київщини XVII–XIX століть

Серпень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
224 переглядів

Київ: Інститут історії України НАН України, 2013.

Монографію професора Олександра Гуржія та його дочки, кандидата історичних наук Іванни Гуржій, присвячено формуванню купецтва Києва та великої території довкола (автори обґрунтовують термін «велика Київщина», до якої входили нині сусідні області — Черкаська, Чернігівська, Житомирська). Історики вперше наводять цікаві характеристики та думки сучасників про фахову діяльність київського купецтва, висвітлюють аспекти структуризації та кількісні зміни, показують етапи законодавчого оформлення статусу й етнорелігійні складники. Найбільше уваги присвячено описові найбільших побутових проблем, особливостям торгівлі та конкуренції купців у XVII–XIX століттях.

У першому розділі монографії автори аналізують сучасне сприйняття купців (як окремий професійний стан), а також їх історіографічну візію. У другому розділі йдеться про джерельну основу монографії: тут класифіковано та схарактеризовано загальні й спеціяльні групи джерел. Наступні розділи розкривають різні аспекти й прояви купецтва: окремо розглянуто соціяльно-економічне становище купецтва Києва та Київщини, а також джерела його формування і етнічний склад. Скажімо, станом на 1838 рік у Києві зафіксовано 300 купців трьох гільдій зі сукупним капіталом понад 310 тисяч карбованців. Автори також вказують на процес масового переходу киян у купецький стан на початку 1850-х років. Проаналізовано систему указів і постанов у торгівлі та підприємництві, а також наслідки їх упровадження.

В останньому розділі йдеться про громадську значущість купецтва як окремого стану. Автори означують київське купецтво як носіїв суспільного проґресу Києва та околиць. У висновках озвучено ідею, що соціяльно-економічні умови діяльности купецьких родин (кланів) перетворили більшість із них на окремі професійні «фірми», члени яких були пов’язані не лише кревними узами, а й спільними матеріяльними інтересами, які заради вирішення справ часто виходили на перше місце.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій