Ярослав Грицак. Куди рухається світ

Жовтень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
1
653 переглядів

Видання друге.
Київ: Грані-Т, 2015.

Амбітна назва без знака питання виявляє, що перед нами публіцистика. «Куди рухається світ» — це збірник блоґів, авторських колонок, доповідей, есеїв та інтерв’ю Ярослава Грицака за 2010–2014 роки, написаних для різноманітних інтернет-порталів і видань. Їх об’єднують декілька наскрізних сюжетів: дебати про модернізацію України, вписування її проблем (корупції, браку демократії, революційних викликів, економічних криз, узаємовідносин еліт і громадськости тощо) у глобальний контекст, а також ціннісні виміри соціяльних змін. Тексти, вміщені у виданні, інтелектуально насичені та полемічні, ніби компенсують тривалу відсутність суто наукових Грицакових праць.

Уважний читач упізнає тут запозичення та розробку ідей Роберта Патнема, Роберта Леонарді й Рафаели Нанеті (викладені у «Творенні демократії»), Дуґласа Норта, Джона Воліса, Барі Вайнґаста («Насильство та соціяльний порядок»), Ернанда де Сото («Загадка капіталу»), Дарона Аджемоґлу та Джеймса Робінсона («Чому нації занепадають?»), Роналда Інґлегарта з проєкту «Світового дослідження цінностей». Деякі книжки згадано безпосередньо, ідеї з інших, як-от Патнема, Леонарді та Нанеті, присутні радше підтекстово. Певною мірою, Грицакові тексти є популярним коментарем до них, із урахуванням українського виміру.

Тож на громадськість, яка не має безпосереднього стосунку до соціяльної науки, вони, доступно та привабливо написані, матимуть продуктивний вплив, а для більш спеціялізованої авдиторії правитимуть за дороговказ до стилю публічної науки, досі не цілком опанованого у вітчизняній академічній спільноті. Цю авторову майстерність зумовлює віртуозність, із якою він вибудовує зв’язок між буденними враженнями, плинними спостереженнями, особистим досвідом та ширшими узагальненнями, що спираються на ґрунтовні дослідження, дані з яких Грицак запозичує. Зважаючи на згадані теоретичні та методологічні орієнтири, авторові рецепти в питаннях протидії корупції, ролі еліт, значення культурних чинників не відзначаються новизною, однак вони прикметні переконливістю, зрозумілістю і своєчасністю.

Якщо згадані праці, на які спирається Грицак, є дороговказом для науковців, то його власна книжка — це радше змістовний орієнтир для громадянського суспільства.

Вочевидь, інтерес викликатимуть прогностичні тексти, як-от інтерв’ю 2012 року для газети «Експрес» «Нова революція висить у повітрі», в якому Грицак роздумує про можливість протестної мобілізації в Україні, зокрема імовірність кровопролиття, з огляду на небажання влади йти на поступки громадянському суспільству та репресивні методи переслідування опозиції. Така спостережливість іще більше надаватиме авторовим арґументам переконливости.

З особливим стилістичним блиском написано «інтимні» есеї, присвячені спогадам про важливі постаті на власному науковому шляху: Тоні Джадта, Дмітрія Фурмана.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії! (3)

Зображення користувача Сергій Гірік.
Сергій Гірік 12 жовтня 2017 року, 13:49

"Амбітна назва без знака питання".

але ж на обкладинці знак питання є.

Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
Зображення користувача Володимир Шелухін.
Володимир Шелухін 13 жовтня 2017 року, 00:02

Мабуть, поставили обкладинку першого видання, у другому 2015 року - немає. Принаймні, той примірник який я читав - не має знаку питання)

Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
Зображення користувача Юлія  Бентя.
Юлія Бентя 14 жовтня 2017 року, 14:08

Виправили. Дякую, Сергію!

Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Більшість історій розповідають про власників бізнесу, заняття яких прижилися на новому ґрунті, або...
Олег Коцарев ・ Березень 2017
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий...

Розділи рецензій