Люк Болтански, Лоран Тевено. Критика и обоснование справедливости. Очерки социологии градов

Травень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
550 переглядів

Москва: Новое литературное обозрение, 2013.

Книжка французьких соціологів Люка Болтанскі та Лорана Тевено вже встигла здобути характеристику opus magnum у доробку авторів і найзначущішої праці з соціології в часи «після Бурдьє». Соціологічний проєкт, представлений у книжці, називається «соціологією градів», чим відсилає до філософії Авґустина. Однак поняттю «град» надано соціологічного звучання, оскільки воно стосується систем цінностей та орієнтацій, що зумовлюють інтерпретацію ситуацій у соціюмі. Модель граду розглянуто як ідеальну модель компетенції, з якою можна співвідносити практичні здібності людей, які намагаються обґрунтувати справедливість своїх суджень у відповідь на критику. Водночас поняття «граду» виводить дослідження Болтанскі й Тевено у сферу політичної філософії, що демонструє і назва книжки, де фігурує «справедливість», і помітний вплив Джона Ролза на авторів. Тож праця репрезентує і теорію справедливости, яку можна вписати в контекст розгляду подібних теорій сучасної політичної філософії, і спосіб соціологічного аналізу того, як принципи справедливости віддзеркалено в діях членів складного суспільства, коли ті формулюють критичні оцінки, дискутують, піддають сумніву позиції одні одних, доходять згоди. Усе це пов’язано із центральною темою книжки — співвіднесенням між згодою і незгодою, що виводить на питання соціяльного і політичного порядку, балансу, норми.

У першій частині книжки розглянуто низку класичних підходів до проблеми згоди. Зосереджуючись на концепціях, пов’язаних із соціологією Дюркгайма та ліберальною економікою, Болтанскі й Тевено виокремлюють вищий загальний принцип пояснення згоди, який відсилає до відносин між людьми і певної форми спілкування. Цей принцип уважають за каркас політичної метафізики, аналізуючи його на прикладі політичної філософії ринку. Другу частину присвячено моделі граду — ідеально-типового суспільства, яка витворюється на основі аналізу класичних робіт із політичної філософії. Автори виокремлюють декілька «градів»: град благодаті і натхнення, репутації, патріярхальний, громадянський, науково-технічний гради. У третій частині розглянуто спільні світи, які утворюються на основі застосування принципів порядку та досягнення згоди між людьми на практиці. Автори стверджують, що згода досягається передусім у дії і тому її завжди піддають випробовуванню дійсністю, себто використанням об’єктів, які опосередковують стосунки між людьми. Наступним кроком є розгляд взаємин між різними світами, до якого Болтанскі і Тевено вдаються в четвертій частині, зосереджуючись на ситуаціях конфлікту між світами та виокремлюючи форми критики, породжені конкретними градами. В останній частині проаналізовано складні ситуації, в які залучено людей і речі, які належать до різних світів і дають змогу уникнути конфлікту на основі компромісу, що передбачає спрямування на досягнення спільного блага вищого порядку. Хоча компроміс є доволі крихким вирішенням конфлікту між світами, вивчення того, як він установлюється, уможливлює розуміння механізмів творення нових градів.

У книжці представлено концепцію суспільства, що демонструє так званий «прагматичний поворот» у соціології. Ідеться про відмову від функціоналістського пояснення соціяльних процесів і зосередження уваги не лише на об’єктивних структурах соціюму, але й на суб’єктивних значеннях. Саме тому «прагматичний поворот» визначають і як «повернення суб’єкта» в соціологію. У книжці Болтанскі й Тевено це проглядається у тому, що, як зауважують самі автори, на її сторінках не знайдемо знайомих «соціологічних персонажів»: соціяльних груп, класів, управлінців, робітників, молоді тощо. Немає тут і відстороненої «людини без властивостей», яку економісти розглядають як індивіда, що є носієм певних знань і потреб. Передусім увагу звернено на взаємозв’язок станів-людей і станів-речей, які утворюють ситуації, що є предметом вивчення. Тож працю можна сприймати і як своєрідну критику соціяльних наук.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Володимир Шелухін ・ Листопад 2017
Збірку есеїв, блоґів, авторських колонок російсько-американського філолога та культуролога,...
Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Відчуття втраченої батьківщини — одне з найяскравіше описаних у газеті. Переселенці міркують, що...

Розділи рецензій