Марія Маєрчик, Олена Боряк. Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Етнографія сексуальности на межі XIX–XX століть

Серпень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
211 переглядів

Упорядкування, підготування текстів, коментарі та покажчики Марії Маєрчик і Олени Боряк; вступна стаття Марії Маєрчик; I–VIII, 464 с., іл., комент., бібл., покажч. ISBN 978–966–2789–04–01
Київ: Критика, 2018.

Книжка, яку впорядкували та прокоментували київські антропологині, дослідниці історії фольклору й етнографії Марія Маєрчик і Олена Боряк, покликана удоступнити українські, російські та єврейські фольклорні матеріяли, записані наприкінці XIX – на початку XX століття і згромаджені в архіві знаного археолога, етнографа й антрополога Федора Вовка (1847–1918). Їх науковець збирав для паризького багатомовного річника «Kρυπτάδια: Recueil de documents pour servir a l’etude: des traditions populaires», що виходив у 1883–1911 роках і спеціялізувався на публікації сороміцького фольклору народів світу. Перебуваючи від 1879 року на еміґрації, а від 1887 року осівши в Парижі, аби завершити академічний вишкіл із етнографії й антропології, Вовк нав’язав тісну співпрацю з «Криптадіями», заопікувався у міжнародній редколеґії фольклором східних слов’ян і упорядкував та опорядив примітками три добірки таких матеріялів, що з’явилися у перекладі французькою мовою в V (1898) та XVIII (1902) томах річника.

Ориґінали матеріялів, що їх Вовк отримав від своїх кореспондентів із батьківщини та поклав в основу тих криптадійних добірок, становлять основний корпус збірника: критичне, з елементами реконструкції та перекладу, коментоване, зіперте на рукописах і текстологічно вивірене відтворення записів українського і російського обсценного й еротичного (в широкому сенсі) фольклору – звичаїв, казок і леґенд, ліричних і весільних пісень, етнічних анекдотів, паремій та інвектив тощо; поміж іншого і словника єврейської лайки – з різних теренів України та українсько-російського і українсько-білоруського етнічного пограниччя. В додатках упорядниці публікують численні фольклорні матеріяли з архіву Вовка, що зберігається в Інституті археології НАН України, як-от сороміцькі записи та рукописи Володимира Гнатюка, Бориса Грінченка, Митрофана Дикарева, Василя Степаненка й Олександра Русова, також призначені для «Криптадій», але з різних причин не використані. Більшість наведених у збірнику ориґінальних записів знайдено в малодослідженому Вовковому епістолярії й оприлюднено вперше.

Корпусові публікацій передує концептуальна вступна стаття «Еротичний фольклор як дискурсивна категорія», в якій авторка, співупорядниця книжки Марія Маєрчик, осмислює феномен постання на зламі XIX–XX століть нової дисципліни – «етнографії сексуальности», яка водночас і досліджувала, і творила предмет своїх досліджень, фактично «винаходячи» сороміцьке й окреслюючи його у спосіб, питомо невластивий народній свідомості. Видання опоряджено ґрунтовним текстологічним, а почасти історико-біографічним і реальним коментарем, у якому, поміж іншого, застережено розбіжності між ориґінальними записами фольклору та їх криптадійними перекладами. До розлогого довідкового апарату ввійшли обсяжна бібліографія, археографічна довідка, сконцептуалізований предметно-тематичний індекс народних слів і висловів, анотовані покажчики географічних назв та імен і систематизований за жанровою ознакою абетковий перелік опублікованих у збірнику фольклорних текстів. Серед численних ілюстрацій – портрети Федора Вовка та багатьох українських і европейських етнографів та фольклористів, обкладинки й титульні аркуші їхніх публікацій, малодоступні або раніше не відтворювані репродукції руських сороміцьких графіті, обсценних марґіналій із українських актових книг XVII–XVIII століть, замальовки й автографи з нотатника Вовка, рукописи його кореспондентів тощо.

Книжку підготовано в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики спільно зі східноевропейським журналом феміністичних та квір-студій «Критика феміністична» і випущено у світ за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету, Інституту джерелознавства НТШ-А та Центру державного управління та культури в Европі, Університет Санкт-Ґалєна.

Розділ: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Тамара Марценюк ・ Квітень 2018
Авторка зізнається, що дослідження привело її до переосмислення української ідентичности, а також...
Анна Кудінова ・ Жовтень 2017
Українська етнологиня Ірина Ігнатенко присвятила цю книжку бабусі — поліській цілительці Ганні...

Розділи рецензій