Валерій Левченко, Микола Кучеренко, Олена Кохан та ін. Краєзнавство, № 1–2

Березень 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
256 переглядів

Київ: Національна спілка краєзнавців України, 2016.

За цьогорічною традицією соціогуманітарних видань у першому спареному числі часопису першу рубрику присвячено ювілеєві Михайла Грушевського. Ориґінальні матеріяли про науковця подають дослідники з Києва та Одеси. Ростислав Конта (Київ) аналізує реґіонально-історичні дослідження Грушевського в оцінці істориків декількох поколінь, які вивчали його спадщину. Про постать історика як людини і науковця пише Валерій Левченко. Він звертає увагу на погляди, часом полярні, що побутували в наукових колах Одеси наприкінці XIX — у першій половині XX століття. Микола Кучеренко (Київ) досліджує «живу» історію Дому Грушевських на основі спогадів мешканців будинку № 9 по вулиці Паньківській: Галини Макарівни Шапран (1918–2000) та Вікторії Сергіївни Слупської. Сусідки Грушевських надали цінну інформацію про повсякденне життя родини в інтерв’ю, яке провели працівники Історико-меморіяльного музею Михайла Грушевського. Кучеренкову статтю супроводжують ориґінальні світлини. Завершує рубрику дослідження Петра Скрипника (Київ) про увічнення Грушевського у монументальному мистецтві, від створення першого пам’ятника на його могилі у 1936 році.

У рубриці «Історико-теоретичні проблеми вивчення історії міст і сіл України» зосереджено дослідження про Слов’янськ та Київ. Світлана Закірова (Київ) на прикладі Слов’янська демонструє особливості урбанізаційного процесу в Україні XIX — початку XX cтоліття. Олена Кохан (Київ) робить спробу підрахувати чисельність київського міщанства наприкінці XVIII — у середині XIX століття, аналізує правове становище міської громади. Об’єктом дослідження Олега Бажана (Київ) є настрої та поведінка киян у часи аварії на Чорнобильській АЕС. Історик розкриває тему за документами, які донедавна були під грифом «таємно» і які він увів до наукового обігу.

Колектив авторів у складі Ігоря Робака, Ганни Демочко та Вадима Ільїна (Харків) подає у рубриці «Медичне краєзнавство» ретроспективний огляд у півтора століття історії першої міської лікарні Харкова. У рубриці «Освітянське краєзнавство» представлено дослідження Володимира Маслійчука (Харків), у якому автор висвітлює передісторію Харківського університету на основі діяльности освітянина кінця XVIII — початку XIX століття Федора Кудрицького. А Тетяна Мосійчук (Івано-Франківськ) звертає увагу на шкільні плебісцити в освітній діяльності Українського народно-демократичного об’єднання (УНДО) у 1920–1930-х роках у контексті концепції організації, яка виражалася формулою «одна школа — два народи».

Цікаві матеріяли вміщено в розділі «Церковно-історичне краєзнавство». Нінель Клименко (Київ) розглядає Благовіщенську церкву як громадський та духовно-культурний осередок київських міщан, довкола якого гуртувалися різні за статусом соціяльні групи Києва. Олександр Татарченко (Херсон) оцінює стан Російської православної церкви на Херсонщині у повоєнний період, коли радянські спецоргани особливо пильно стежили за релігійною поведінкою населення.

Реґіональну тематику відображено в частині «Історія України у світлі реґіональних досліджень» двома статтями. Наталія Саєнко (Чернігів) описує козацькі роди гетьманської столиці Батурина другої половини XVIII століття на основі даних Генерального опису Лівобережної України. Олександр Шишко (Одеса) аналізує організаційні, пропаґандистські та репресивні витоки антикуркульської кампанії в Одеській ґубернії у 1920 році.

Рубрика «Джерела та біографічні студії» представляє дослідження науковців із Києва та Харкова. Олександр Реєнт (Київ) узагальнює уявлення сучасників про Емський указ та його оцінки. Об’єктом дослідження Альони Маршали (Харків) є картографічні матеріяли з фондів Державного архіву Харківської области. Авторка розглядає їх як джерело до вивчення Слобідсько-Українського поселення кавалерії. Олена Ясинецька (Київ) звертається до часів Київської Русі, досліджуючи родовід давньоруської князівни Марії-Добронеги, яка була дружиною польського короля Казимира І Відновителя у 1038/43–1058 роках.

У розділі «Музейництво в Україні» представлено методологічні теми. Зокрема, Фаїна Рябчикова (Луцьк) аналізує поняття «музейний фонд держави» від часу його формування. Ліліана Гентош (Львів) досліджує роль митрополита Андрея Шептицького у заснуванні та подальшій підтримці Національного музею у Львові. Колектив авторів у складі Антона Богдалова, Олександра Лук’янова, Ірини Пулі, Аліни Романік та Марії Срібної презентує матеріяли виставки «Історії з війни» Національного музею історії України.

Оглядова частина «Національна спілка краєзнавців України: панорама сучасного життя» представляє низку матеріялів про конференції, круглі столи, експедиції краєзнавчої тематики, а в рубриці «Огляди» подано рецензії на нові видання з краєзнавчих студій. Окремо слід виділити лист до редакції професора Юрія Мицика, у якому він фахово критикує недолугий сценарій фільму «Берестечко. Битва за Україну».

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Василь Кононенко ・ Серпень 2018
Великий масив насамперед польськомовних документів за 1652–1654 роки проливає світло на події в...
Орися Грудка ・ Квітень 2018
У Сатеровому трактуванні сумнів Заходу стосувався самого стрижня сучасної Росії: абсолютного...

Розділи рецензій