Лариса Батрак, Андрій Шаповал, Юрій Булгаков.... Краєзнавство. 2015, № 3–4

Лютий 2017
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
301 переглядів

Окрім традиційних рубрик, число містить розділ «До 100-річчя від дня народження Петра Тронька», що вшановує засновника Всеукраїнської спілки краєзнавців та ініціятора відродження у 1993 році часопису «Краєзнавство».

Науковці-краєзнавці з Києва та Луцька представляють матеріяли, що стосуються наукового доробку й творчої спадщини академіка НАН України, Героя України, ідеолога та головного редактора єдиної на пострадянському просторі історико-краєзнавчої серії «Історія міст і сіл України» Петра Тронька. Валерій Смолій спільно з Олександром Реєнтом (Київ) називають його «улюбленцем долі», адже Тронькові вдавалося у системі радянської влади «протягувати» українські культурно-освітні, музейні та інші проєкти. Лариса Батрак (Київ) аналізує документальну спадщину академіка у фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань України, а Андрій Шаповал разом із Юрієм Булгаковим (Київ) зосереджуються на краєзнавчому аспекті архівної спадщини Тронька. Людмила Круглова (Київ) висвітлює документальний блок виставки «Я тобою, Україно, живу…», присвяченої 100-річчю від дня народження академіка. Тут же Геннадій Бондаренко (Луцьк) представляє дослідження його внеску у краєзнавчий рух на Волині. Володимир Дмитрук та Руслана Маньковська (Київ) висвітлюють роль Тронька як українського державного діяча та значення заснованої на його честь «Троньківської премії» — відзнаки за наукові досягнення в галузі краєзнавства.

Дві наступні рубрики присвячено історії Волині як культурно-історичного та етнографічного реґіону України. У першій зібрано статті з історико-теоретичних проблем вивчення історії волинських міст і сіл. Андрій Заяць (Львів) представляє результати дослідження історії містечка Козлин крізь призму документальних даних із міської книги початку XVII століття, а Василь Денисюк (Луцьк) аналізує конфлікт між мешканцями Каменя-Каширського та графом Василем Красицьким у 1836–1837 роках. Єврейські громадські об’єднання міжвоєнного Луцька є предметом дослідження луцьких істориків Анатолія Шваба й Галини Малеончук.

У другій рубриці розглянуто питання історико-географічного та соціяльно-економічного аспектів історії Великої Волині. Тут представлено шість статтей луцьких істориків, які хронологічно охоплюють періоди історії Волині від Київської Русі до сьогодення. Ігор Пасюк досліджує монетарну систему Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави, Ярослав Шабала — кооперативний сектор у сільському господарстві Волинської области у 2000–2010 роках, а Людмила Стрільчук — сучасну трудову міґрацію через державний кордон.

Наступний розділ презентує дослідження у сфері краєзнавчого потенціялу в туризмі. Стаття Сергія Поповича (Київ) показує генезу, методологію та завдання туристичного краєзнавства в сучасних умовах. Тетяна Ковальчук (Хмельницький) висвітлює значення закладів харчування й розміщення туристів на території Волинського воєводства у міжвоєнний період. Олена Реєнт (Київ) представляє реґіональний рекреаційно-репрезентаційний проєкт «Переяславщина — історико-культурна перлина України».

Дослідження у сфері церковно-історичного краєзнавства представляють Анна Кирилюк та Олександр Федчук. Перша встановлює причини та наслідки (згубна російська конфесійна політика) скорочення мережі римо-католицьких монастирів у Волинській ґубернії у XIX столітті, другий розглядає питання русифікації Волинської духовної семінарії у роки радянської влади в післявоєнний період.

У традиційних рубриках журналу представлено низку статтей та матеріялів про теоретико-методологічні засади освітянського краєзнавства, окремі аспекти історії України у світлі реґіональних досліджень, джерелознавчі та біографічні студії, тексти про певних персоналій. Серед нових розділів — присвячений проблемам вітчизняного пам’яткознавства та музеології. Зокрема, Світлана Гаврилюк (Луцьк) аналізує процес зародження пам’яткоохоронної діяльности в Україні у XIX — на початку XX століття, а Олександр Гаврилюк (Луцьк) — пам’яткоохоронну діяльність волинських громадських товариств у 1920–1980 роках. Фаїна Рябчикова (Луцьк) звертається до теоретико-правової площини в сучасній музеології.

Традиційно в часописі висвітлено поточну роботу Національної спілки краєзнавців України (засідання, конференції, круглі столи, семінари), а також розміщено огляди нових видань і досліджень. У рубриці «In memoriam» редактори часопису віддають шану науковцям-краєзнавцям Віктору Соколову та Володимиру Грабовецькому.

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі

Схожі рецензії

Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Опитані досить відверті в проговорюванні минулого, однак вони цензурують себе, коли йдеться про...
Інна Булкіна ・ Червень 2017
З одного боку, відлига і так звана «культурна дипломатія», що її західні попередники авторів книжки...

Розділи рецензій